Елеонора Стельмах

Сіпання ока. Невимовна втома. Страх. Думки, що тиснуть на тебе... І Надія… І безцінна мрія. «Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе остатню надію вложила. О не згасни ти, світло безсонних очей!»

Задовго до цього.
...

Колись в квітучих садах, золотистих полях, могутніх горах жила дівчина. Вроду вона мала таку, що їй майже кожна жінка заздрила. Блакитноока, волосся на сонці блищить, як колоски пшениці в полі. Убрання в неї – усе в квітах. З усім живим розмовляла ...