Твори з тегом: думки

– А ти загадуєш бажання? Ну, такі, щоб від них серце стискалося й подих перехоплювало у, здавалося б, найневигідніший час?

– Я припинила це робити після того, як зорі від мене відвернулися. Як була малою, просила в них зберегти життя моїй хворій ...

Дивлячись на небо, часто уявляю, що десь далеко існує планета, на котрій живуть красиві й добрі істоти з білими крилами. Ми їх називаємо янголами, бо мають чисті помисли. Про ангелів батьки розповідали мені з дитинства. Мама ще змалечку казала, що в ...

Кажуть, якщо люди далеко, їх об‘єднує небо… Тоді в нас із вами — міжгалактичний зв’язок. Розумію, чого зупиняюся під кожною хмаринкою: мабуть, чекаю на ваш дзвінок… Нам уже стільки всього випало пережити — нанюхалися смерті й ...

Чи легко бути білою вороною? Напевно, ні. Бути не таким, як усі, вирізнятися з-поміж інших не завжди легко. Лише 30 років тому в нашій країні відрізнятися від інших було не скільки не гарно, скільки заборонено. 

Мій тато завжди ненавидів СРСР і ...

День за днем темно-сірі, наче ті листки старого дерева, що росте при дорозі,  жалюзі ховають наші душі від світу…

І вогник довіри, крапелька надії,  як той останній вагон,  що завертає в невідомість,   ще живе в серці… 

«Маруся Чурай»… То був ніби груповий сеанс психотерапії, на який витягли все горе, страждання й болі, які огортали нас у житті, та й не одне століття. Актори вивершили це все й змусили прожити. І перше кохання, коли ти дійсно знав, що любиш, але ...

«Усе минає, і це теж минеться»… Цар Соломон таки мав рацію. Уся істина  обрамлена в кільце, а мені завжди було мало того значення. Бо наша історія теж закінчилася: відіграли останні акорди. Серед тиші обтинали мінорами, але, мабуть, і це вже ...

Прокинулася квітневого сакрального ранку, відчуваючи, що ноги впираються в бильце ліжка. Весна цього року пізня, тому теплом не віяло. Хіба сонячні промені пробивалися крізь штори й надавали кімнаті теплих відтінків. Закохана в це забарвлення. У ...

Миле, привітне місце з особливою аурою. Неповторною. З частинкою душі її власників, де віє щирістю та любов'ю до справи. Кожному відвідувачу дарують усмішку й комплімент, а самі робітниці кав'ярні одягають фартухи з цікавим рослинним орнаментом. ...

Я — українка. Мені властиво любити природу та знатися на травах. Разом із маминим молоком душі передалося вміння відчувати небо та передбачати погоду. І досить довго, упритул до мого шістнадцятиріччя, я цілковито довіряла людям та прагнула гармонії. ...

Квартиру заливало звуками дощу: він гуркотів як старий зелений диван, що колись ми пересували на другий поверх. Нарешті можна було видихнути  й відчути себе повноцінною людиною. Я, насправді, ду-у-уже метеозалежна, тож у подібну погоду страждаю на ...

Моє безсоння заполонене думками про неможливість. П’ять зірок до неба не вистачає… З кожним днем трикляті душогуби крадуть по одному світилу. Від сирості довкола не запалюються сірники, не горять вогники в наївних котячих оченятах. Збираю вугілля ...

Обов'язково читати під 
Duncan Laurence- Arcade
Як страшно відкриватися добру, коли душа тріпоче зляканою пташкою, яку не раз накривали блискучим шовковим простирадлом і били, не слухаючи зламаного крику, обливали словами, ніби брудом. І та ...

Автор: Артем Литовченко

Мені дуже подобається поняття  давньокитайської натурфілософії про Інь і Янь: про космічні полярні сили, що постійно переходять одна в одну (темне – світле, пасивне – активне, місяць – сонце тощо). Його зображають у ...