Вона жила в чорному світі зі своїм нещасним серцем. Цей монохромний потік затягував усе більше й більше з кожним днем. Ні, вона була не бідна й не голодна. Вона була самотня. Стіни будинків навколо душили, а сонце не гріло.
Усе сталося миттєво. Ось ...
Ольга Ковальова
Я пишу, а душа моя співає. У серці маю те, що ніколи не сконає. Побачивши красу, відчуваю, як мене почуття переповнюють.
Осінь – не депресія
Для мене Осінь – не депресія. Вона інше. Я думаю, це лише наполовину правдиве клеймо для такої мінливо-золотавої пори. Відчуваю запах мокрого асфальту й дощу, що змив минуле.
Осінь – це початок. Я відчуваю спокій: навколо мене кружляє жовте ...
читати далі