Твори з тегом: ліс

Усім привіт. Я – Мавка. Колись мала ім’я, та за стільки віків вже й забула, як відчувати тепло сонця. Проте не це найгірше в моєму житті. 

Пам’ятаю час, коли єдині люди, яких бачила, були лісниками або місцевими знахарями, що збирали різні цілющі ...

Утомили мене ці люди...  Усе рубають, випалюють, руйнують. Мабуть, я їм більше не зможу довіряти… Навіть бороду відрізав. Справді, де це бачено, щоб ми, народ по своїй природі вільний, братались із цим людським кодлом? 

От і я так зважив... ...

Ніч… Навколо тиша, ліс та синявий сніг. Місяць засліплює, і вже здається, що весь світ навколо змінився. Синьоока красуня Зима наближається до мене. Промовляє щось по-сніжному й зникає. Але я встигла загадати бажання! У ту ж мить біля мене ...

Кольори стають монотонними та чорно-білими, немов у фільмі з Чапліном, проте без веселощів. Звуки перетворюються на шум, і ти чуєш лише уривки фраз.

У цей момент короткого людського життя усвідомлюєш, що все це вже набридло, а нічим новим, ...

У грудні все, в очікуванні свят, стає чарівним. Ось ліс цей: учора був реальним, а сьогодні, вкритий білим серпанком, перетворюється на казковий. Ялинки, мов чати, стоять пліч-о-пліч та охороняють новорічні таємниці, але тільки-но подме вітер, ясою ...

Новий рік святкують не лише люди, а й лісові мешканці. Вони також хочуть влаштовувати собі свято. Але не всі приєднуються до новорічного гуляння, бо дехто, наприклад: ведмедики і їжачки - полюбляє спати.

Коли настає присмерк, усі тваринки, що не ...

Десь у гущавині лісу веде крута стежка до озера.

Воно велике, кругле, немов хтось викреслив його у вигляді кола чи ока. Вода темна від крислатих гілок дерев, а сонце сховане за їхніми розлогими верхівками. Попри те, що озеро ховалося в тіні, воно ...

Тихо сосни шепочуть одна одній таємниці, обіймають небо гіллям. Їм під силу все: заспокоїти заплаканих ведмедів, створити схованки для білок, налаштувати в путь далеку вовків... 

Якщо тобі погано, хочеться очиститися від болю, то сміливо прямуй у ...