Анна Іщейкіна

аватар користувача
Я Аня… і я пишу. Пишу, коли відчуваю невимовне щастя, коли хочеться розчинитись у думках, пишу, коли боляче. Сприймаючи всі події серцем, ризикую зазнати розчарувань, та я вибираю шлях самостійних опіків. А ще люблю мріяти...

«Осінній день березами почавсь»

За вікном стояла справжня українська ніч. Четверо бешкетів скочили в машину, вриваючись у новий день, як на заправку за смородиновим чаєм. Руки зігрівав паперовий стаканчик, а серце — жага нових пригод. Шоста тридцять. Світанкове сонечко вже почало ...

читати далі

Читаю улюблену книгу

Читаю улюблену книгу,
шибеник-дощ гуркотить.
А щастя цієї хвилини
спогадом стане за мить ...

читати далі

Моя Полтава

Давно-давно, в дев’ятому столітті,
На березі річеньки Лтави
З’явилося наше містечко,
Що носить імення ПОЛТАВА.

Наш край розквітав рік від року.
Й таланти у ньому зростали,
Культуру, традиції, мову
Не одне століття плекали…

Роки ...

читати далі