Твори з тегом: війна

Сповідь у храмі Божому

Боже, я сьогодні була у твоєму храмі, і схоже, мені вперше там було спокійно. Розумієш, чула там оргАни.. занадто красиво співала дівчина. Лики святих позирали на мене, сонце пробивалося крізь вітражі. Боже, у тебе вдома так красиво. Там можна було ...

читати далі

Уламкове обличчя війна

«Мені сьогодні снився наш випускний, а потім я прокинулася від сирени». Сон її, сльози мої — та не ховаємо наші мрії…у тій реальності ми заклопотані — макіяж, манікюр, «всі діла».

Так хотілося бути в цьому, але поки звикаємо до нового життя..
...

читати далі

Не наша війна

У зв'язку з останніми подіями й у мене з'явилося багато підстав для роздумів. У серця закралися жаль, смуток, відчай. Люди на розпутті: їм важко покидати місця, де вони отримали життя, аби його не втратити.

Смерть не приходить услід за кулею. ...

читати далі

Останній день перед війною

У школі було так мило), кожен готувався до свого. Я сварилася з однокласниками, але зараз розумію — то було по-доброму. Учила мсьє Брахіма правильно вимовляти українські слова, а потім голосно сміялася, бо не знала й сама істини. А от на історії ...

читати далі

Сльоза життя, яка перемагає смерть!

Я знову хочу писати... Стара маршрутка стала місцем мого катарсису сьогодні. Її старе дрижання та дзижчання, скрипіння та гудіння підтримувало мою ідею переформатування чуттів у слова. Сльози потекли струмком: згадала, що мала мрію подорожувати ...

читати далі

Від болю все притуплюється, але ми не маємо права забути

Усередині випалили все, ніби АЕС таки зірвалася. Від новин голова обертом, і завжди питання німе: чому мене там нема? Провину заглушити не вийде, як би сильно ми не намагалися. Повітряна тривога тисне не психіку: кричу своїм не здаватися. Усе, що ...

читати далі

Сумніви – на мінімум!

Наші люди такі терплячі. Аж боляче від того. «У нас поки тихо. Тож їхати нікуди не буду». Найбільша патріотка України тиждень тому спакувала валізи. «Мені сказали поїхати. Такі люди б жарти не травили». 

Ці дні вона спала на підлозі. Під батареєю ...

читати далі

Чорні лебеді

(Насім Ніколас Талеб висунув концепцію Чорних лебедів. Це раптові й масштабні явища, що кардинально змінюють хід історії. До них відносять війни, фінансові кризи, появу інтернету тощо).

 

Ти справжній чорний лебідь революцій,
що крилами ...

читати далі

Українцю, мій воїне світла!

Ми споконвічно вільний народ. Це читаємо між рядків кожного нашого письменника та між ребер кожного нашого захисника. Емоційні гойдалки набирають швидкості, але ти молодчина. Нарощуй силу. Я захоплююся, бо в тобі вмістилося стільки різних почуттів. ...

читати далі

Коли одна людина — як народ

Ти знаєш, «я ніколи не помічав за собою залежності від суспільства, а зараз з легкістю можу прослідкувати корективи, які вносить війна, тільки на собі». Бо всередині мене зараз вирує те, що й у кожного з нас. Я ненавиджу. І мені страшно від того, ...

читати далі

Реакція на поразку

 – Дідусю, вигадай казочку!

Малий хлопчик з рум’яними щічками так любив дідусеві вигадки, що кожен раз з усією серйозністю, яку може собі дозволити дитяча безпосередність, зводив брові й нагострював вушка. 

– Про що б хотів? – старший розумів, ...

читати далі

Небесний вогонь (на)роду (нагадування про міць нашу)

Коли згасло світло, він відчув це майже одразу. Навколо ніби нічого не змінилося: передсвітанкове небо палало рум’янцем. Але з’явилася якась важкість у повітрі: голоси далеких вибухів. Ніби на підсвідомому рівні простір тиснув, а чоло вкрилося ...

читати далі

Безпека – ціна життя

Ти дивишся на небо й бачиш зорепад. Десятки зірок , палаючи, падають на землю в повній темряві, ніби ангели спускаються до нас. Боже, як же це гарно! 

А потім чуєш вибухи... І розумієш, що то були не зірки. То град. Вогненний град. І ти біжиш ...

читати далі