Твори з тегом: війна

Місце моєї незламності

Забже – місто, в яке мене привело повномасштабне вторгнення; мій другий дім; місце зростання, що подарувало душі можливість літати.

Це невеличке містечко площею 80,473 км² розташоване в Південній частині Польщі, у Сілезькому воєводстві. Живе тут ...

читати далі

Мої страхи

Для мене страх набагато більше ніж просто певні обставини чи речі, це мої найтемніші моменти й найсильніші емоції, від яких неможливо втекти.

Раніше я боялася ночі. Боялася не заснути. Лежала, з головою вкрита ковдрою, яка нібито захищала мене ...

читати далі

Літній лютий

День 23 лютого нічим не відрізнявся від інших, і здавалося, що ніякого повномасштабного вторгнення, про яке останнім часом говорили звідусіль, не буде. Можливо, я й справді вірила в щось таке, а можливо, просто не хотіла сприймати страшне майбутнє. ...

читати далі

Як війна змінила моє життя

Початок лютого, я активно займаюся східними танцями й обираю, на який конкурс їхати: Київ (12 лютого) або Харків (27 лютого). Колектив розділився на 2 табори, але все-таки переміг перший варіант. Їдемо до Києва! Ура!

12 лютого о 5 ранку ми сіли в ...

читати далі

ТАТОВІ..

Вже рік іде ця ненажерлива війна.

Вже рік від мене ти далеко.

Поодинокі відеозв'язки

Долають сотні кілометрів.

Моє життя – це до і після,

Коли та нечисть вдерлася у дім,

Коли пішов ти захищати

Край рідний від безжалісних ...

читати далі

Дитячі мрії

Дитячі мрії, щирі і щасливі,
Зруйновані були в лютневий день,
Коли ворожі, темні сили
Почали нищити людей.
Так боляче, що серце розірветься,
За що ви позбавляєте життя?!
Хто дав вам право забирати
У сина – матір, в матері – дитя!
О скільки ...

читати далі

А до мене вночі…

Якось уночі, коли я вже майже спала, явився мені дідусь, який відійшов у кращі світи багато років тому. Він завжди був переконаним, що сусідня країна- агресор ніколи не була нашим братом. Це досить дивно звучало з вуст директора школи за радянських ...

читати далі

Казка про Україну

Колись в квітучих садах, золотистих полях, могутніх горах жила дівчина. Вроду вона мала таку, що їй майже кожна жінка заздрила. Блакитноока, волосся на сонці блищить, як колоски пшениці в полі. Убрання в неї – усе в квітах. З усім живим розмовляла ...

читати далі

Собачі мрії

Морозний тихий ранок. Похмурий старий чернігівський ліс ледь продувається зимовим вітерцем. Здавалось, що ніхто не потривожить цей тихий спокій. Але що це? Уважно принюхуючись, прислухаючись, задивляючись в суху траву та гілля, дріботів своїми ...

читати далі

Війна змінила моє життя

Війна забрала пазли, з яких складалося моє життя, змінила десятки частин і необережно кинула в обличчя. Мені ж зараз знову збирати ці деталі на брудній підлозі й складати в повноцінну композицію.

Я часом забуваю про 24 лютого, мені нагадують люди ...

читати далі

Війна змінила моє життя Що означає бути людиною? (Дослідження української життєстійкості)

Ні для кого не буде секретом, що наприкінці зими, а саме 24 лютого 2022 року, Росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну. Велика війна перевдягла нас, перетасувала колоду ролей, змінила географію та світовідчуття. Мене, наприклад, вона ...

читати далі

Поштові марки в казармі

Дні!

Який це музей дрібниць!
Євген Плужник

Історії, які конче мають бути почуті, розказують пошепки на чужому балконі. Узявши дозвіл, я вас проведу в те, як правильно спільнотворити простір. Як дисклеймер попереджую: після подібного хочеться ...

читати далі

Війна за свій шлях (поетичне есе)

Я бачу: повітря густе і тривожне
Важко осіло в легенях.
Очі крізь дим ще дивитись спроможні.
Захований паспорт в кишені.

Я бачу порожніми місто і площі,
Що вчора були велелюдні,
Старенької річки воднії товщі.
Тут тепер страшно і брудно…
...

читати далі

Літера спротиву

Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,
але ти, дитино,
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви «ї»…
Іван Малкович
Дитино, це вже досить суттєво. На затушованій по-чорному землі замовкли солов’ї. Серпик з ниточкою зник із ...

читати далі