Твори з тегом: війна

Так пахне країна за кілька днів до війни

Так пахне країна за кілька днів до війни. На жаль, я вже знаю цей запах. У небі винищувачі виробляють зиґзаґи. Містом курсують озброєні люди. Десь поруч чутно постріли, хоч усі заспокоюють, що це просто навчання. Десь мимоволі стається вибух: ...

читати далі

Навпомацки в пошуках точки опори

Навпомацки на пошуки точки опори. Повітря вібрує, сонце десь світить. Герої, на жаль, помирають не тільки в окопах. Ми досі бережемо в собі дещиці віри. Ця війна увібрала занадто багато фарб, а я категорично проти посмертних масок. Вони мають ...

читати далі

Лист до наших янголів

Ще ночі не були такими темними. Знаєте, у цей час в тилу ми не знаємо, як бути. Сьогодні зателефонував мій дядько: «Чекаємо колону. Прощавайте!» Кричу пошепки у відповідь: «Я завтра бажатиму тобі доброго ранку!» ,— “Люблю...” І більш поки нічого. Не ...

читати далі

Українське бароко – еклектика нашої сили

Смерть стала частиною нашого життя, здається, із 24 лютого. Хоча насправді це трапилося в епоху бароко. Люди переосмислили буття на землі й уже більше цінували «сьогодні». Схоже, вони теж знали, що в будь-яку секунду можуть померти, проте голосили ...

читати далі

Я вірю в Перемогу!

Про війну я знав лише з книг та кінофільмів. Але що ця біда прийде до нас, ніколи не думав. Тихий ранок, спів пташок, зустріч із друзями в школі — усе це здавалося таким звичним і непорушним. Але 24 лютого 2022 року ми зрозуміли, що мирне життя ...

читати далі

Місце моєї незламності

Забже – місто, в яке мене привело повномасштабне вторгнення; мій другий дім; місце зростання, що подарувало душі можливість літати.

Це невеличке містечко площею 80,473 км² розташоване в Південній частині Польщі, у Сілезькому воєводстві. Живе тут ...

читати далі

Мої страхи

Для мене страх набагато більше ніж просто певні обставини чи речі, це мої найтемніші моменти й найсильніші емоції, від яких неможливо втекти.

Раніше я боялася ночі. Боялася не заснути. Лежала, з головою вкрита ковдрою, яка нібито захищала мене ...

читати далі

Літній лютий

День 23 лютого нічим не відрізнявся від інших, і здавалося, що ніякого повномасштабного вторгнення, про яке останнім часом говорили звідусіль, не буде. Можливо, я й справді вірила в щось таке, а можливо, просто не хотіла сприймати страшне майбутнє. ...

читати далі

Як війна змінила моє життя

Початок лютого, я активно займаюся східними танцями й обираю, на який конкурс їхати: Київ (12 лютого) або Харків (27 лютого). Колектив розділився на 2 табори, але все-таки переміг перший варіант. Їдемо до Києва! Ура!

12 лютого о 5 ранку ми сіли в ...

читати далі

ТАТОВІ..

Вже рік іде ця ненажерлива війна.

Вже рік від мене ти далеко.

Поодинокі відеозв'язки

Долають сотні кілометрів.

Моє життя – це до і після,

Коли та нечисть вдерлася у дім,

Коли пішов ти захищати

Край рідний від безжалісних ...

читати далі

Дитячі мрії

Дитячі мрії, щирі і щасливі,
Зруйновані були в лютневий день,
Коли ворожі, темні сили
Почали нищити людей.
Так боляче, що серце розірветься,
За що ви позбавляєте життя?!
Хто дав вам право забирати
У сина – матір, в матері – дитя!
О скільки ...

читати далі

А до мене вночі…

Якось уночі, коли я вже майже спала, явився мені дідусь, який відійшов у кращі світи багато років тому. Він завжди був переконаним, що сусідня країна- агресор ніколи не була нашим братом. Це досить дивно звучало з вуст директора школи за радянських ...

читати далі

Казка про Україну

Колись в квітучих садах, золотистих полях, могутніх горах жила дівчина. Вроду вона мала таку, що їй майже кожна жінка заздрила. Блакитноока, волосся на сонці блищить, як колоски пшениці в полі. Убрання в неї – усе в квітах. З усім живим розмовляла ...

читати далі

Собачі мрії

Морозний тихий ранок. Похмурий старий чернігівський ліс ледь продувається зимовим вітерцем. Здавалось, що ніхто не потривожить цей тихий спокій. Але що це? Уважно принюхуючись, прислухаючись, задивляючись в суху траву та гілля, дріботів своїми ...

читати далі