Сиплеться з неба сріблястий сніжок,
тихо ведеться неспішна розмова.
В'яжеться перший зимовий рядок :
знову душа просить чистого слова.
Пихкає люлькою комина дім,
мирно тріскочуть в каміні полінця...
Скоро вбереться рік в шати нові,
душу ...
Список категорій
Яса надії
За тужним усміхом осіннім
Бреду і щулюся від сонця.
На чатах дня – небес склепіння,
А я пірнаю в нього… Сон це?
Прожогом крила розпростерши,
Над сивим лісом зависаю.
І мовби зараз, мовби вперше
Секрети осені читаю.
У голих арабесках ...
читати даліЖивописні полотна на конкурс «Зима дивує»
Ці живописні полотна теж на конкурс «Зима дивує»!
Їх надіслала моя учениця Оленка Потапова - випускниця 1996 року!
Як добре, що творча наснага, закладена в шкільних буднях, буяє виром фантазії й у реаліях подальшого життя!
Творімо - живімо - ...
Вічні істини (Діалог мами й донечки)
Мама:
У юність – пізно, а у старість – рано.
На перепутті поїзд мій стоїть.
Донечка:
З твоїм експресом не змагатись, мамо,
Мені здається, без зупинок мчить.
Приспів:
Серед буденних клопотів й незгоди,
Серед розчарувань і обмов
Тебе ...
Сотвори Людину
Коли торкнешся серця малюка,
Коли пірнеш із ним в глибини слова,
То мовби часу піниста ріка
Верта дитинства пісню колискову.
Коли зарониш в душі яблуневий цвіт,
Коли бринітиме акордно рідна мова,
То навіть і колись на схилі літ
В чиїйсь ...
Пролісок визирнув оком з-під снігу…
Пролісок визирнув оком з-під снігу...
Весна!
Губить бурулька останню сльозину...
Відлига!
Пахне теплом полуденного снігу...
Вона!
Ставить у сховок зима свою вірну
Ґирлигу...
Босоногим листопадом…
Босоногим листопадом
Впала осінь у долоні,
Вітром землю спеленала,
Сивим дощиком безсоння.
В материнський хліб насущний
Заплела мені неспокій
І пір’їну журавлину,
Щоб любила злет високий.
Райдуга
Хтось над гаєм й лісом
Райдугу розвісив.
Кольорові ремінці
Як коштовні камінці:
Полуничний, вогняний,
Сонячний, і трав'яний,
І небесний, й волошковий,
Ніжний світло-фіалковий.
Заплету у коси річці,
Срібній дощовій водичці,
Розмалюю сірий ...
Мрію я про цуценя…
Мрію я про цуценя
І щоночі, і щодня,
І щовечора, й щоранку,
По обіді й до сніданку.
Кучеряве, чи гладеньке,
Чи біляве, чи чорненьке.
Оченята – як родзинки,
Носик – ґудзик чи ожинка.
Хвостик – бублик чи сосиска.
Лапки чапають до миски: ...
Елегія осінньої пори (пісня)
Друзям львів'янам
Замріяно і ніжно дивлюсь в обличчя міста,
Шукаю сліду літа в мереживі гілок,
Блукаю тихо парком, збираючи намисто
Осіннім зорепадом засіяних стежок.
Приспів:
Паде осіннє листя,
Охристе й золотисте,
Кружля у листопадовій ...
Навіяне весною
Мчить по місту вітер –
Шибеник-хлопчисько,
Сипле в очі снігом,
Подих заміта.
Білий кущ бузковий
На ведмедя схожий...
У хутряній шубі
Диха теплота.
А до шибки липне
Синій клапоть неба,
Голубині зграї
Крають голубінь.
Оповита щастям, ...
Осінній вальс (пісня)
Посміхнися до мене привітно...
В повний смутку і осені час.
Хай любов закружля заповітна
В жовтім вальсі осінньому нас.
Приспів:
Моє незрадливе кохання,
Недоспані ночі й світання.
Летять вдаль роки журавлями,
А наше кохання не в’яне.
...
З тобою у кожному дні…
Згорають світанки в останніх хвилинах чекання,
Ніч трепетно тане у леті планети на схід.
Знов бачу тебе, мою мрію, моє закохання.
Вдивляюсь пильніше у твій ще тепліючий слід.
Чекаю побачень, мов пісні нової чи казки,
До тебе несу всі тривоги ...
Зайчик
У мого клубочка –
Лапки волохаті,
Білі довгі вуса,
Чорний хвіст кудлатий.
Любить він дрімати
В кріслі, на дивані
Або на колінах,
Коли в’яже мама.
Та найбільше любить
Ниток жовтий м’ячик.
Весело стрибає
Мій клубочок – Зайчик.