Твори з тегом: приклад з літератури

Я нагороджений любов’ю матері

Далеко не кожна дитина може по-справжньому насолодитися любов’ю своєї мами, бо трапляються різні проблеми й ситуації в житті. Але кому щастить отримати цю благодать у повному обсязі, того можна сміло нагородити медаллю з надписом “Щаслива людина”.  ...

читати далі

Я нагороджена любов’ю мами

Автор: Поліна Ковальчук
Ви коли-небудь думали, що саме робить людину мамою? Хвилювання, турбота, виховання, повчання й найголовніше – любов.

Напевно, знаєте цитату, що «кожна мама – це ангел-охоронець». Вона вчить нас багатьох речей, оберігає, ...

читати далі

Свята материнська любов

Кожному відомо, що немає на землі ближчої та ріднішої людини, ніж мама. Із перших хвилин життя ми оточені її теплом і турботою, ділимося з нею своїми таємницями й враженнями про навколишній світ, завжди розраховуємо на повну підтримку та розуміння з ...

читати далі

Я нагороджений любов’ю матері

Що людина цінує більш за все? Життя – скажуть одні, інші – любов і вірність. Є у світі той, хто все це дарує просто так. Мова йде про маму.
Саме про неї сказав астроном Дирк Брауер: «Перший подарунок, який дає нам мати, – це життя, другий – любов, ...

читати далі

Я нагороджена любов’ю матері

Кажуть, ніби магії не існує. Хоча, на мою думку, це величезна помилка. У житті кожної людини є надзвичайна сила – любов матері. У чому ж її надзвичайність, спробуємо розібратися.

По-перше, у дитинстві для кожного з нас існували універсальні ліки ...

читати далі

Я нагороджена любов’ю мами

Мама, матуся, ненька – наймиліші слова в цілому світі, хоча, мабуть, й у Всесвіті. Людина, яка завжди підтримає, обійме, приголубить. Її любов  найважливіша і така необхідна в житті кожної дитини. 

Прикладом самовідданості, безмежної любові ...

читати далі

Поразки загартовують і спонукають мислити

Автор: Олексій Липенко

Я вважаю, що поразки дуже важливі в нашому житті. Вони готують до подолання нових перешкод та змушують обміркувати свої дії.

По-перше, важливо мати будь-який досвід, немає значення, яким він є: гарним чи прикрим. Думаю, ...

читати далі

Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє

Час плинний, і кожен день приносить свої горе й радість. Нові знайомства, місця, емоції – усе це змінює час. Пригадуючи свої торішні вчинки, іноді не розумієш, як міг таке зробити, а уявляючи майбутнє, сподіваєшся, що всі мрії здійсняться, навіть ...

читати далі

Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє

Як часто говорять, треба жити сьогоднішнім днем і йти нога в ногу з часом. Я не можу з цим не погодитися й сама намагаюся керуватися цими словами.

По-перше, людина, яка цікавиться новинами та слідкує за сучасними тенденціями, завжди буде ...

читати далі

«Лиш тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив!»

Любов і ненависть – дві протилежності, як чорне і біле в нашому житті. Це два крила за плечима людини. Кажуть, від кохання до ненависті – крок... Один єдиний... І це дійсно так, бо всі почуття зникають миттєво, якщо з’являється розлучниця – зрада. І ...

читати далі

Поза межами болю (есе за твором О. Турянського)

Біль – це  слово, що викликає в душі кожного якийсь підсвідомий страх, навіть почуття жаху. Хтось не може витримати навіть найменшого дискомфорту від маленької ранки, інший же мужньо несе хрест своєї долі навіть на межі життя й смерті. Але чи здатні ...

читати далі

Я і Радченко (за романом В.Підмогильного «Місто»)

Місто - величезний залізний звір, що притягує до себе допитливих мандрівників із холодним серцем, які ще не чітко визначилися зі способом життя. Село та його ніжна краса створені для людей із чутливою душею, справжніх поціновувачів природи, що ...

читати далі

«Не проміняйте неповторне…» (Л. Костенко)

Важно не погодитися з думкою, що людина — неймовірна істота, вінець творіння, що завжди обирає власний життєвий шлях. Але як не потонути в океані егоцентричності й не проміняти неповторне на сто ерзаців у собі?
По-перше, ніколи не варто знецінювати ...

читати далі

Я і Радченко (за романом В.Підмогильного «Місто»)

Здається ж, люди, все у них людське,
Але душа ще з дерева не злізла
Ліна Костенко

Душа — це маленька дитина, і кожен із нас виховує її індивідуально. Важко не погодитися з думкою, що саме інтелектуальний розвиток допомагає внутрішньому світу ...

читати далі