Кажуть, ніби магії не існує. Хоча, на мою думку, це величезна помилка. У житті кожної людини є надзвичайна сила – любов матері. У чому ж її надзвичайність, спробуємо розібратися.

По-перше, у дитинстві для кожного з нас існували універсальні ліки – мамині цілунки. Кожна подряпинка нічого не важила, якщо поряд була найрідніша людина. Завдяки її «обладункам» ми були спроможні підкорити будь-які вершини. Та й зараз можемо, аби тільки не забувати про нашого янгола-охоронця.

По-друге, мамина віра допомагає звертати гори. Якби не вона, більшість із нас ніколи б не наважилася вийти із зони комфорту. Наші таланти були б приречені залишитись у статусі «інкогніто». 

Творчість Шевченка яскраво продемонструвала альтруїстичну любов наймички, яка «каралась весь вік у чужій хаті», проте змогла захистити майбутнє сина. Хто знає, що могло статися з Марком, якби не вибір Ганни. У епоху високих моральних норм безбатченку довелося б не солодко. А за відомих нам обставин, Марко отримував багато: батька, матір, статус, житло і всеосяжну любов матері, яка не давала збитися зі шляху.

Я надзвичайно щаслива людина, бо маю обох батьків. Моєї ж бабусі не стало, коли мамі було всього 9 років. І все своє дитинство та підлітковий вік вона провела серед чоловіків: батька й двох старших братів. Але завжди повторює, що любові її матері вистачило на всіх дітей, і саме тому вони виросли гідними людьми. Ось чому я згодна зі словами  Альфреда де Мюссе: «Майбутнє людини – це завжди робота її матері».

Так, любов матері – найкращий приклад магії. Якби не вона, я б ніколи не стала тією, ким є зараз. Дійсно, щастя людям, які нагороджені любов’ю матері, бо вони здатні творити чудеса.

Поділитися з друзями