Еліна Гійомар

аватар користувача
...Швидкоплинний час не дає захопитись шелестом осіннього лісу. Казка в очах заведе далеко за небокрай, аби насолодитися заходом сонця й красою нічного міста. Тиша сутінок кличе моїх маленьких янголяток в безкраю блакить неба... Ходімо, познайомлю. Зустрінемося між рядків моїх творів.

Сад

Бруківкою кроки у світле майбутнє чи тернистий шлях у минувшину? Кожного разу, коли сонце ховається за місяць, сон поглинає мої думки й переживання. І стає так солодко, що іноді аж терпко. Та що ж вдієш? Такий він, сенс буття. Але завжди забивати ...

читати далі

Світле майбутнє чекає

І все на світі треба пережити,
бо кожен фініш – це, по суті, старт.
І наперед не треба ворожити,
і за минулим плакати не варт
Ліна Костенко
 

Такий складний момент вибору… Стоїш серед сторінок свого життєпису й вагаєшся: перегорнути ...

читати далі

На лавочці

Така лавочка була у дворі кожного. Виглянувши у вікно, бачиш припорошену снігом подругу багатьох бабусь-пліткарок. Скільки таємниць, доказів, умов було виплеснуто з такого зіпсованого телефону.

Лавочка в парку є й своєрідним символом кохання, ...

читати далі

Лиш тільки той ненависті не знає, хто все життя нікого не любив

Пробігаю повз натовп живих кам’яних пам’ятників. Людина хоронить себе з кожним вдихом, мурує свободу й розум, насамперед поставивши себе на постамент невільника. Але я вірю, що кохання сильніше за будь-які мармурові принципи чи забаганки долі. Це ...

читати далі

Тікали…

Трійко талановитих танцюристів: тигр, тюлень та тендітна такса – тікали тернистою течією туманних таксі. «Творець трону – тиран!» – торохтів тюлень, тримаючи торбу тараньки.
«Таааак… Триматися талантам театру тяжко», – теревенів тигр, торкаючись ...

читати далі

«Здається люди, все у них людське. Але душа ще з дерева не злізла» (твір за романом В.Підмогильного «Місто»)

Місто забирає душу з усього живого. Плити багатоповерхівок висмоктують людське, перетворюючи тепле серце на залізну птаху, якій обрізають крила й намагаються не чути, не бачити її страждань.
Місто переховує у своїх кутках холодних роботів – ...

читати далі

Ранок

Світло-сонце

Ранок-дім

Шурх-шарх-шірх

Бам! Бемц! Бах!

Листя впало знов на дах...

...

читати далі

Ініціація

Сльози… початок нового, поминки минулого. Для багатьох – вихор емоцій, безжальний спосіб однієї людини бути поміченою в соціумі. Але для мене це дещо більш значиме, мотивуюче дійство, ніби чергова гра на публіку, але водночас щось інтимне, власне.  ...

читати далі

«З усіх утрат утрата часу найважча» (Г.Сковорода)

Усе минає… Дитячі «рани» на колінах загоюються, а спогади про веселого Мишка із сусіднього будинку та його двоколісну «Україну» залишаються чітким відбитком у пам'яті, затуманеній заліками й іспитами. Ну, а чим ще може бути забита голова людини, яка ...

читати далі

Зробімо міста чистішими

Сьома тридцять… Апельсиновий фреш із хрустким круасаном і гарячою кавою з молоком. З усіх телеканалів і радіо лунає прогноз погоди на тиждень. За вікном різнокольорові парасольки пливуть весняними калюжами, а на обличчі людей світить яскрава ...

читати далі

Явище, яке викликає в мене здивування

Дзеркало у твоїх очах помилялося. А й правда, що можна очікувати від безлюдька, який у найнеочікуваніший момент з’являється в житті обраної ним людини? Під гарячу руку вибору підпадає особистість, яка потребує уваги й комфорту.

Ти скрізь: у ...

читати далі

Ангел чи демон?

Знаєш… я тільки сьогодні зрозуміла, наскільки ти для мене важливий. Без тебе почуваюся на невідомому острові з населенням більше мільйона осіб. Але в очах кожного з них я шукаю твоє відображення. Навіть у своєму власному дзеркалі зустрічаюся з тобою ...

читати далі

Де взяти друге життя?

Еміграція – це похорони,
після яких життя продовжується далі
Тадеуш Котарбинський
Чи часто, їдучи в громадському транспорті, прогулюючись містом, ти бачиш різноманітні білборди й просто живописні фотографії «райського куточка», які закликають до ...

читати далі

У цій битві я переможець!

Я не впевнена, що люди вміють забувати. Стерти з пам’яті того, хто надавав життю сенс, чиї слова здіймали торнадо метеликів, а блискавка в очах залишала опіки літнього дощу. Неможливо... неможливо просто відпустити, піти, не сказавши ні слова.

Є ...

читати далі