Я розкатаний полем грім, я гроза поміж липнем та серпнем, мої краплі – не голки й ножі, лише мрію потрапити в серце. Закохати в себе хоча б одну людину, обійняти так, як ніхто не огортав ще донині. Я відверто дарую тепло, а як треба, то холодом можу ...
читати даліЄвгенія Семенова
Любий гостю! Ось візьми ключик до брами мого величного палацу. Ласкаво прошу, почувайся як удома. Між лабіринтів із коридорів можна знайти безліч цікавого! Але будь обережним, бо в замку мешкають слова. Вони люблять тишу та спокій, гармонію та досконалість. Так, дещо вередливі та примхливі, але не ображайся на них. За кожними дверцятами оселилася своя неповторна історія. Хочеш познайомитися? Тоді пірнай у безкраї океани фантазії та стрімкі ріки непередбачуваних емоцій. Бо з кожним поворотом хід подій може змінитися. Ну ж бо, сміливіше! Це не викликає залежності, повір! Побував уже в усіх кімнатах, але авторки королівства не знайшов? Тож розкрию тобі свою таємницю: шукай моє обличчя між рядків.
Сталево-криштальні рани
Ми втомились, стомились шалено.
Наша шкіра з роками - сталева.
Наші душі - сплетіння кришталю,
Тільки серцю бракує емалі.
Ми добігли, забігли у повінь.
Наші очі - моря солі повні.
Невагомі відбитки на пальцях -
Засмальцьовані долею п’яльця. ...
Ти художник
Ти художник, що пише солоним,
Додає в акварель і розмочує,
Кам’яна пересохлими горами.
Ти художник, що пише прозорими,
Твої пензлики - шаблі загострені,
В почуттів баталістиці тонемо.
Ти художник, що пише кривавими,
Болить серце у глядача ...
Терапія
Коли надто тоскно і темно стає на душі,
Коли рівень моря за берег виштовхує горе,
Беру я мольберт, відкидаю вагання чужі,
Крокую писати пейзажі. Лиш небо прозоре.
Ніхто не зірве тяжко дану мені терапію,
У легкості фарби секрет - це сталева ...
Погодні умови
Пресолодкі бездонні рани,
Літри фарби на хвилях паперу.
Я хотіла крикнути: «Знято!» -
Голос втратила. Що за холера?!
Третій дубль дійшов до кінця,
Та розлука чи буде утретє?
То не доля лихого митця,
Що насильно не рве хепіенди.
Моя доля - ...
Жовтневе
Лірично ковтати проблеми услід за гачком,
У плани на день додавати ще пункт «усміхнутись».
Мелодію долі дограти калічним смичком
Наперекір, щоб приборкати заздрість і лютість.
Волосся травити у фарбі, щоб гріло єство,
Виховувать мишу у серці до ...
Апельсин
Цитруси ріжуть покусані губи фальцетом,
Сік підборіддям стікає - і липне печаль.
Біль і образи яким обійти менуетом?
Вкотре подумають, що я хромована сталь.
Більше не чую кислинки у роті та серці,
Смуток зв’язало петлею і скинуто вниз.
Губи в ...
Подорожник
Чайні оповідки, сотні фраз очима,
Я за кілька років вивчила причини.
Сотні раз прощання, стільки ж перельотів,
Серце вже не терпить наших розворотів.
Лезами по кризі висікаю щастя,
В мить перед падінням тягнеш за зап’ястя,
Ковзанка зубцями ...
Вітер листопаду
Акорди C, G, C, G, F, Em, F, Em, C, G, F, Em;
на приспів C, G, F, Em, C, G, F, Em
1 куплет:
Я жартівливий вітер листопаду,
У верховинні зносить дах.
На небі зорі – то сліди помади,
Німі спокуси на губах.
По номерах й проспектах барабанить ...
Часокрадні демони
Акорди: Am, Em
На приспів: C, G
На 3 куплет: Am, C, G, Em
Люди часто брешуть, часто люди грішні.
Їм папір сказав, що бачить все Всевишній.
Під ногами брудно, озирніться: де ви!
Вірю я лише у часокрадних демонів.
Приспів:
Він тихо на вухо ...
Я – Україна!
Я маю синці на душі,
В очах - зарубцьований відчай,
Сліди від гарячих ножів,
Що людство точило сторіччя.
Я маю дві кульки в руці:
Блакитну і жовто-яскраву, -
Кратери сліз на щоці,
На язиці смак отрави.
Я волю хапаю невпинно,
Єднаю до ...
Утрачені ілюзії
Нестерпність погоди підтверджує біла стеля.
Крихка штукатурка. Кривенький уклін до ніг.
Іржавий оазис забутої богом пустелі.
Ковток дощової, шкода, що не талий сніг.
Ламаний ритм нещадно б‘є підвіконня,
Юність запала у сИні. Мажорний грім. ...
Нічецею викоханий вірш
Навпомацки олівчиком у тиші
Воркує серце напівголі вірші.
Боїться промахнутися словами,
Боїться, що підгледять чорні ґави.
У серця крила дещо ілюзорні,
Та ніч пускає чудеса назовню.
Рядочки пахнуть медом і полином,
Ледь устигають за ...
Півквиток у дитинство
Я би хотіла туди повернутись,
Де мама приносить цукерку з роботи,
І не дратує платтячко скуте,
У голові казка замість турботи.
Якось сказали обняти на вдачу
Дерево на шкільному подвір’ї -
Вірю на слово усім, кого бачу
Й нишком краду зі стола ...