Спитай себе, чи українець ти? Чи маєш в серці те, що робить тебе вільним? Якщо так, приєднуйся до відеоряду роликів під знакову музику й поезію. На крок наблизьмо ПЕРЕМОГУ!
читати даліПеревесло
сайт учасників літературно-мистецької студії
Привіт! Будемо знайомі!
Герой України, член Національної
спілки журналістів України
Тетяна Балагура
Сайт "Перевесло" об'єднує талановиту юнь. Вони вчаться чути серцем і бачити словом, класти на музику душі почуття і розмальовувати світ кольорами веселки. Їм болять рани Батьківщини і ранять душу сльози. Вони люблять, журяться, радіють і усміхаються. Бо юнь спішить сказати світові слово власне, щедро полите думками, почуттями, емоціями.
Запрошуємо в наш перевеслянський калейдоскоп!
Читайте, насолоджуйтесь, дивуйтеся!
Статті блогу
Євгенія Семенова – володарка гран-прі в номінації «Проза»
На ХІХ Міжнародному фестивалі юних талантів «Рекітське сузір’я-2022» Євгенія Семенова здобула гран-прі в номінації «Проза». Різноманітним творчим доробком дівчини наповнені сторінки веб-порталу МАЛіЖ: проза та вірші, фотографії та малюнки, авторські ...
читати даліЄлизавета Пукас – володарка премії імені Володимира Ковалика
На ХІХ Міжнародному фестивалі юних талантів «Рекітське сузір’я-2022» Єлизавета Пукас стала володаркою іменної премії імені Володимира Ковалика в номінації «Проза». Творчі роботи юнки рясно заполонили веб-портал МАЛіЖу, а з фестивальним доробком ...
читати даліVivat, фестиваль!
Ось і закінчився ще один фестиваль – ХІХ Міжнародний фестиваль «Рекітське сузір’я-2022». Знову на теренах рідного краю, хоч і онлайн, перетнулися наші вподобання, захоплення, стрілися знайомі обличчя й з’явилися нові, приємно дивуючи й надихаючи.
...
Наші автори
Дар’я Гаврилко
У невеликому затишному місті, де зранку лине незабутній запах свіжоскошеної трави, прохолодна роса омиває босі ноги, а пахучі вишукані трави...
Марія Білоус
Усіх вітаю ! Звати мене Марія, я займаюся спортом і моделінгом. А так проста ,але креативна дівчинка)
Тетяна Рябіко
Привіт, друже ! Я дуже вдячна тобі за твій малесенький, насторожений погляд або навпаки за широко відкрите серце відносно моїх...
Анастасія Шепель
Привіт! Мене звати Настею. Я з тих дівчат, які полюбляють подорожі та цікавляться науковою фантастикою. Обожнюю читати книжки, тому що...
Владислав Пісковий
Моє ім'я Влад, я харизматичний, мрійливий та веселий, часто літаю в думках. Захоплююсь IT та творчістю, намагаюсь проявити себе в...
Ілля Михайленко
Чи я юнак, чи то козак, чи то поет, який по совісті й честі хоче жити. Звуть мене Михайленко Ілля....
Віка Веденкiна
Мiй девiз: ми прийшли в цей світ, щоб допомагати один одному в нашій життєвій подорожі.
Ліза Бондаренко
Я Ліза. Зазвичай черпаю натхнення з улюблених справ, які приносять задоволення і мотивацію працювати більше. Тобі також раджу спробувати.
Марія Піддубна
Я просто замріяна… Надовго…
Олександр Кашин
Привіт! Мене звати Сашком. Я веду спортивний спосіб життя, бо, як кажуть в народі, «бережи одяг, доки новий, а здоров'я...
Нові твори
Війна за свій шлях (поетичне есе)
Я бачу: повітря густе і тривожне
Важко осіло в легенях.
Очі крізь дим ще дивитись спроможні.
Захований паспорт в кишені.
Я бачу порожніми місто і площі,
Що вчора були велелюдні,
Старенької річки воднії товщі.
Тут тепер страшно і брудно…
...
Відлуння болю
Моя травма немає точних тілесних координат. Її кольоровий спектр прослідковую хіба що спросоння. Вона відлунює каменем десь у районі хребта. І тисне на скроні дощової погоди.
Моя травма зродилася ще до мого життя. У спадок дісталася. Без жодного ...
читати даліЛітера спротиву
Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,
але ти, дитино,
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви «ї»…
Іван Малкович
Дитино, це вже досить суттєво. На затушованій по-чорному землі замовкли солов’ї. Серпик з ниточкою зник із ...
Магістр педагогічного. Тобто ще не закінчена вишка
Він на фронті обіймає «Анютку». Кляне всіх, хто препаскудно втік за кордон. Магістр педагогічного. Тобто ще незакінчена вища. Мій вожатий та однокурсник сестри.
Йому б зараз математику й фізику! Але ні — країна вища за всі інтереси. Нагадую, що ...
читати даліВійна за свій шлях (поетичне есе)
Коли в повітрі вже весна бриніла
І люд чекав на березневі повені,
Вкраїну-неньку люта хмара ненависті вкрила –
Сусід злостивий, пес блудливий,
Над нашою землею чорні розіп’яв вітрила…
Ще ледь жеврів постпандемічний світ
І так хотілось знову ...
Ритми міста
Кожен день як один і не схожий на інші.
Відчуваєш цей ритм серця міста.
Хто ти сьогодні?
Простий пішохід чи нестримний романтик,
Може, каву гойдатимеш ложкою зранку.
Чи музИка, що грає свій перший акорд.
Ідеш по бульвару – не знаєш куди. ...
читати далі
Останні коментарі
Єлизавета Пукас
Осінь багатолика.. як же хочеться віднайти в ній ті порухи життя!
Перейти до коментаряЄлизавета Пукас
Рядки заколисують та тягнуть у танець! Дякую, Назаре! Обожнюю нетривіальну риму
Перейти до коментаряАнастасія Струкова
Треба не просто берегти свій час, а насолоджуватися ним! Тому насолодилась читанням Вашої поезії, дякую
Перейти до коментаряАнастасія Струкова
Так класно написано, тепер вимушена пройтись вулицею, увімкнути музику і прочитати Ваш вірш ще раз... Круто!
Перейти до коментаряАнастасія Струкова
Такий милий, добрий, чуттєвий вірш, пронизаний ніжними почуттями любові до найкращої жінки – своєї матусі! Це так тепло і атмосферно. Читаєш, усвідомлюєш і власну безмежну любов до сім’ї. Здається, бачу яскраві, світлі очі вашої мами, яка була найщасливішою жінкою в світі, коли син написав Таке. Дякую за перенесене тепло у...
Перейти до коментаряТетяна Балагура
Як цікаво заримовано й проілюстровано, Насте! Так і хочеться послухати твоїх пісень під гітару на тихих вулицях Полтави.
Перейти до коментаря