Так, так, ми ще трішки подорослішали! За цей рік оновили дизайн та зробили наш сайт зручнішим, у нас з’явилося ще більше нових авторів і цікавих творів, захопливих художніх фото і малюнків, ми ділилися нашими новинами та здобутками, показували ...
читати даліПеревесло
сайт учасників літературно-мистецької студії
Привіт! Будемо знайомі!
Герой України, член Національної
спілки журналістів України
Тетяна Балагура
Сайт "Перевесло" об'єднує талановитих авторів - учнів КЗ «Полтавський міський багатопрофільний ліцей №1 ім.І.П.Котляревського». Вони вчаться чути серцем і бачити словом, класти на музику душі почуття і розмальовувати світ кольорами веселки. Їм болять рани Батьківщини і ранять душу сльози. Вони люблять, журяться, радіють і усміхаються. Бо юнь спішить сказати світові слово власне, щедро полите думками, почуттями, емоціями.
Запрошуємо в наш перевеслянський калейдоскоп!
Читайте, насолоджуйтесь, дивуйтеся!
Статті блогу
Стукаймо у двері майбутнього!
Вітаймо нашу Лізочку! Стукаймо у двері майбутнього, шукаймо шляхи до втілення задуманого!
читати даліНагорода ЮНЕСКО
Із громадською організацією МАЛіЖ ми співпрацюємо вже 17 років. Тож коли під своє крило нас узяла ще й ЮНЕСКО, усі дуже зраділи.
Цьогоріч фестиваль відбувався онлайн, проте на високому рівні. Працювали всі злагоджено й творчо.
Головою журі в ...
читати даліВітаймо з перемогою Єлизавету Пукас!
Улітку цього року група «Колізей пера» проводила конкурс прозових та поетичних творів «Наші почуття», у якому автори різних вікових категорій мали змогу висловити найрізноманітніші відтінки емоцій.
Брали участь у змаганнях 600 учасників. Наша ...
читати даліНаші автори
Віка Веденкiна
Мiй девiз: ми прийшли в цей світ, щоб допомагати один одному в нашій життєвій подорожі.
Ліза Бондаренко
Я Ліза. Зазвичай черпаю натхнення з улюблених справ, які приносять задоволення і мотивацію працювати більше. Тобі також раджу спробувати.
Марія Піддубна
Я просто замріяна… Надовго…
Олександр Кашин
Привіт! Мене звати Сашком. Я веду спортивний спосіб життя, бо, як кажуть в народі, «бережи одяг, доки новий, а здоров'я...
Софія Денисенко
Звати Денисенко Софія. Проживаю в мальовничій Полтаві. Змалку займаюсь танцями.
Марія Одабаш‘ян
Усім привіт! Мене звати Марією. Я життєрадісна, намагаюся в усьому шукати плюси. Займаюся тенісом та обожнюю гуляти. Завжди рада новим...
Ольга Ведмеденко
Я - дуже емоційна людина, і завжди мною керують почуття. Це стосується і моїх творів, тому в них можна знайти...
Анастасія Коваленко
Привіт! Я надихаюся небом та світанками. Люблю тишу й музику! Учуся помічати небуденне у звичайному.
Анна Рубленко
Блискіт софітів сліпить, б’є під дих, змушує міцно заплющити очі й згадати тисячу разів повторений сценарій рухів. І ще раз,...
Дана Тітенко
Ось так і живу, наче між двох стихій, – піснею і танцем. І погоджуюся з Жаком де Амбуазом: «Танець –...
Нові твори
Осінь
Одяглася осінь оранжево, оксамитовими окрасами. Одшуміли осики останнім оркестром. Обабіч озера отара овечок об’їдає опеньки.
читати даліМоє послання
Як швидко спливає час. Я вже в десятому класі. Це неймовірно, адже пам'ятаю кожен із попередніх років так, ніби тільки-но прожила його. А скільки ще цікавого лишилося у світі, скільки незрозумілого й дивовижного!
Старша школа звучить як щось ...
читати даліА я про бібліотеку…
Одним із найважливіших ресурсів для життя людини є саморозвиток. Мало хто може просто сидіти без діла й не цікавитися світом, тому у відкриттях нових знань нам допомагають книги, які зберігаються в бібліотеках. Маємо як шкільні книгозюірні, так і ...
читати даліЗимонька
Фвтор: Анастасія Паліївець
Знов зима землю замела, засипала. Звечоріло. Зазирнули зірки, засвітили знову. Забігав задумливо заєць, зігрітись захотів, знайшовши затишний закуток, знову задрімав. Зранку заморожена засипана земля, заморена зимою, ...
читати даліСтати сучасним? Не просто!
Вечоріє. Якась «забігайлівка» світить своєю неоновою вивіскою в спробах хоч якось привернути увагу. Непримітні люди ледь хапаються за життя, яке мчить перед очима, кава їх не хвилює. Запитання тримаються за шлейф втоми й тривоги, вони навіть не ...
читати даліСемен і снігур
Самотній старий сивий Семен сидів серед соннного, сірого, сповненого смутку саду. Серце старого стривожено стукотіло. Синьоокий снігур співав свою серенаду. Спокійно стало старому Семену.
«Спасибі», – сказав сивий Семен синьоокому снігуру.
читати далі
Останні коментарі
Oleg Nichiporenko
ф
Перейти до коментаряOleg Nichiporenko
Назар топ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Перейти до коментаряOleg Nichiporenko
Лучший
Перейти до коментаряadmin
Вітаю, Лізо! Ти молодець!!!
Перейти до коментаряadmin
Вітаю, Тетяно Іванівно!
Перейти до коментаряadmin
Вітаю тебе, Лізо! Бажаю натхнення і нових перемог!!!
Перейти до коментаря