Перевесло

сайт учасників літературно-мистецької студії

Привіт! Будемо знайомі!

Фото керівника студії
Керівник літстудії "Перевесло",
Герой України, член Національної
спілки журналістів України
Тетяна Балагура

Сайт "Перевесло" об'єднує талановиту юнь. Вони вчаться чути серцем і бачити словом, класти на музику душі почуття і розмальовувати світ кольорами веселки. Їм болять рани Батьківщини і ранять душу сльози. Вони люблять, журяться, радіють і усміхаються. Бо юнь спішить сказати світові слово власне, щедро полите думками, почуттями, емоціями.

Запрошуємо в наш перевеслянський калейдоскоп!
Читайте, насолоджуйтесь, дивуйтеся!

Статті блогу

Увага! Запрошуймо на конкурс!

Прошу роботи надсилати тільки відредагованими або з сайту pereveslo.pl.ua

Документи:
Заявки конкурсантів антистрес 2025
Положення про Конкурс журналістики Творчий антістрес -попр
Конкурсні номінації 2025

Підпис традиційний:

Шевченко ...

читати далі

Підсумки 2024 року

Ось і минув ще один рік! В цьому році ми удосконалили пошук по сайту, щоб швидко знаходити потрібні статті або твори, у нас з’явилося ще більше нових авторів і цікавих творів (за цей рік додали більше 100 творів, на сайті зареєструвалися 42 нових ...

читати далі

Вітання!

19 грудня 2024 року відбувся міський етап конкурсу-захисту наукових робіт по лінії МАН. Наші перевеслята – Михайлов Тихон та Шарий Назарій – взяли участь у секції “Літературна творчість”.
Юні майстри слова приємно здивували вимогливе журі глибиною ...

читати далі

«Крізь серпанок думок…»

Пишаємося кращими з кращих Михайлов Тихон, учень 8 класу, у секції літературної творчості посів 1 місце.
Тихон уклав збірку віршів «Крізь серпанок думок…». Він вважає, що « поезія – це диво. Це те, як із простих слів можна створити щось неймовірно ...

читати далі
Перейти до блогу

Нові твори

Моє дитинство десь лишилось там…

Моє дитинство десь лишилось там,

Де в небі сонце, а не дим й розриви,

Де хліб і мед, і мамина рука,

А тут — війна… І я кричу надривом!

 

Відчув я страх, і лютість, і журбу.

Жахлива тиша. Вибухи. Руїни.

І кожна ніч з молитви ...

читати далі

Коли скінчиться війни час?

Мамо, чому в твоїх очах

Сліз більше, аніж ясних днів?

Чому у спалених містах

Дитячий сміх давно затих?

 

Чому замовкла колискова,

Що ти співала вечорами?

Тепер у неї слова сумнії,

А ми ховаємось в підвалі.

 
...

читати далі

Подорож у минуле

Що б ви зробили, якби мали машину часу? Вирушили до динозаврів? Подорожували майбутнім? А ось я зробив по-іншому!

Спочатку ходив просторими вулицями, де густо сніжило, де сонце тільки виходило з-за обрію, а надворі не було жодної людини. За ...

читати далі

Зорепад зі смаком меду

Скотився місяць яблуком налитим

У нічку зоряну, медову і живу,

Торкнувся серпень губами несміло,

Вбираючи в себе солодку росу.

 

А зірки, мов жарини, небо крають

Вночі мережкою небесних скарбів.

І я живу чи в снах блукаю?
...

читати далі

Ловець снів

А ви бачите сни? Так, так… саме ці, у яких летите на крилах уяви, кружляючи в променях веселки, наче птах. Або ті, у яких щосили намагаєтеся побігти, поворухнутися, або ж хоча б закричати, але не виходить, бо з усіх кутів полюють найтемніші кошмари. ...

читати далі

Гумористична автобіографія

Кажуть, що ідеальне поєднання генів — це точність, дисципліна й трішки гумору в родині. У моєму випадку все склалося ідеально. Тож звати мене – Віра, прізвище – Мартиненко. Та ще й Андріївна. Мені 14 років, хоча з хвостиком.

Народилася 30 січня ...

читати далі

Останні коментарі