Був звичайний вівторок, третій урок – математика. Алла Михайлівна вже приготувалася намалювати на дошці черговий “трикутник розпачу”, як раптом виявилося: крейди немає. Зовсім. Навіть найменшої крихти. 

– Хто черговий? – суворо запитала вчителька. 

    Давид, який  у цей час намагався непомітно доїсти бутерброд під партою, завмер. Бути черговим – це відповідальність, а бути черговим без крейди – це вирок. 

– Я зараз знайду! 

     Давид оббігав три класи, але всюди була “крейдяна криза”. У розпачі він забіг до кабінету хімії. Там на столі лежав білий циліндрик.  

– Є! – подумав рятівник і помчав назад. 

     Алла Михайлівна з ентузіазмом взяла “крейду” і з розмахом провела лінію. Замість білого сліду на дошці з’явилася жирна прозора смуга, яка підозріло пахла полуницею. 

– Давиде, – повільно мовила вчителька, – я, звісно, ціную твою винахідливість, але розв’язувати задачі гігієнічною помадою вчительки хімії ми ще не пробували. 

Клас миттєво дістав телефони – і вже за хвилину відео з “полуничною дошкою” залетіло в рекомендації TikTok. Алла Михайлівна стала зіркою ліцею, а ми офіційно визнали цей урок найкращим пранком року. 

Поділитися з друзями