Автор: Поліна Ковальчук

Ви коли-небудь думали, що саме робить людину мамою? Хвилювання, турбота, виховання, повчання й найголовніше – любов.

Напевно, знаєте цитату, що «кожна мама – це ангел-охоронець». Вона вчить нас багатьох речей, оберігає, допомагає, вкладаючи в нас частинку себе й того, що не змогла отримати сама. Так, іноді здається, що матері перебільшують у деяких речах, не розуміють і не показують реакцію, яку б хотілося. Тому й виникають сварки в результаті наших відмінностей.  

Таким прикладом можна назвати мою сім’ю. Ми з мамою дуже різні :за характером, поведінкою, колом спілкування,  хобі, смаком, і навіть зовні ми не дуже схожі. Тому часто траплялися непорозуміння. Бувало, що ми не розмовляли декілька днів, хоча й усвідомлювали, що обидві помилилися, але гордість не давала робити крок назустріч. Коли таке траплялося, мама все одно турбувалася про мене, як і я про неї, адже ми сім’я. Вона завжди встає за мене горою і дасть пораду.

Як я казала, мати – це людина, яка дарує свою любов нам й виховує на ній. Це не завжди кровний зв’язок, буває, що чужі люди стають комусь мамою.

Прикладом можна вважати героїню з поеми Т. Шевченка «Наймичка». Ганна дуже любила свого сина, їй довелося віддати його чужим людям, ставши наймичкою, щоб все одно бути коло нього. Марко, навіть не підозрюючи, що вона його мати, називав її іноді «мамою», бо жінка його ростила.

Отже, такими, які ми є, зробила, у першу чергу, нас мама. Виростила незважаючи на деякі непорозуміння. Вона єдина, хто любить нас завжди по-справжньому!

Поділитися з друзями