Небо… У будь-яку годину воно прекрасне. Чи то пливуть м’які пухнасті хмари з яскравим сонцем наввипередки, чи то палають далекі зорі. Дивлячись на цей небесний океан, потрапляю у світ думок та уяви. Душа наповнюється приємним теплом та почуттям спокою. 

Удень птахи доповнюють умиротворення своїм чарівним співом, а вночі, додаючи шарму, лагідно сяє місяць… 

Люблю лежати на м’якій траві горілиць. Люблю спостерігати за бездонною величчю неба, в якій вирує непізнане життя.

Поділитися з друзями