Я покинута дитина на залізничному вокзалі — лише записка з контактами батьків. Сама залишилася в цьому балагані. Мені страшно, що в цьому світі ти дійсно — один. Привчили до ласки, а потім — викинули. Не фізично, звісно, а морально. Прив’язалася до перших живих людей, але знову як вовк, що відбився від зграї. Хтось на руці б узяв — раділа б. Та малечі самій — холодно. Задубли ніжки, захололи ручки. Не факт, що скоро зустріну когось такого ж свого… того, хто навчить малювати душею — це страшенно важливо для зранених.

А поки що…  я покинута дитина, що чекає хоча б когось на вокзалі..

Поділитися з друзями