Тихий шум моря…

Нарешті відкриваю сумку з речами й кладу їх до не зовсім нової шафи. Від втоми, без сил, падаю на ліжко й засинаю.

Дуже рано розплющую очі й біжу до моря. Погода сонячна – і море спокійне. Я можу роздивитися кожен камінчик на дні. Яке ж воно різноманітне! Маленькі рибки, покружлявши навколо мене, пливуть геть, мушлі блищать на сонці, а на мілководді з’являються хвилі.

Усю дорогу додому я думала про це дно, рибок і мушлі. Усе прекрасне! І навіть дрібні камінці, що впиваються в ноги. Мабуть, дно ховає чимало скарбів, але на їхні пошуки я не вирушу. Бо море для мене і є скарб!

Поділитися з друзями