Шалений ритм життя, проблеми та щільний графік… Іноді хочеться втекти та забути про буденність, про слова «треба» та «мушу». Хочеться відчути той смак свободи, якого так не вистачає. Вирушити до лісу за тисячі кілометрів від буденності, спостерігати за прекрасними, загадковими птицями, які виспівують найкрасивіші пісні. Почути, як маленький струмок пробирається між скелями, долаючи перешкоди на шляху.  Дивитися догори та бачити лише неймовірної чистоти хвою, вдихаючи її лікувальний запах. 

У такі моменти справді стаєш щасливим, насолоджуючись дарами природи. Весь світ ніби зробив невелику паузу. Відчуваєш себе вільним птахом у безкрайнім небі. Та з новим ковтком повітря повертаєшся у світ роботи, зайнятості та справ, але вже з натхненнями та ентузіазмом підкорювати нові вершини. 

Така проста та така необхідна річ – intermezzo.

Поділитися з друзями