Осінь – прекрасна пора року, хоч трохи й сумна. Багато митців уже присвятили їй свій талант. Але я волію прославити не саму осінь, а майстерність Бога. Мій Господь створив усе прекрасним і неповторним. Він, як Творець, проявляється в кожному творінні. Я відчуваю Його в легкому подиху вітру, чую в краплі дощу, захоплююся Його майстерністю в кожному багряному листочку… 

Мій Бог великий, Він всемогутній, але водночас такий витончений і чутливий. Хіба все, що створене Ним, не прекрасне? Галактики, зорі, планети, і аж до малесенького листочка, що зеленіє, а згодом опадає. Чи це не дивовижно?

Гадаю, що зараз саме час замислитися над дечим дуже важливим: якщо Бог так переймається формою і кольором листя, що згодом опадає, то наскільки ж Він піклується про наші вічні душі?..

Поділитися з друзями