Статті 21 та 24 Конституції України, Закони України, Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок… Так, якщо говорити про гендерну рівність на папері, то все гаразд, та в житті якось не дуже…

Сумно, що не тільки чоловіки, але й багато дівчат мають упереджене ставлення до жінок, що базується на стереотипному «жінка-берегиня», «жіноче щастя». Українські медіа рясніють сексистськими заголовками щодо жінки та її тіла. Сексизм у рекламі, у політиці, у повсякденному житті: «Куди?! У науку? Ти – жінка!» Крик душі: невже досягти гендерного паритету неможливо? 

Ні. Я вірю, що все можна змінити. Потрібно рухатися до своєї мрії, працювати та черпати наснагу з історій  жінок-науковців таких, як  Ольга Леонідівна Перевозчикова. 

Звання цієї української Афіни вражають: відома українська вчена, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України за фахом “Інформаційні технології”, заслужена діячка науки і техніки, завідувачка відділу Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, лауреатка Премії В. М. Глушкова та двічі лауреатка Державної премії України.

Навчалася ця видатна жінка на математичному факультеті, а згодом закінчила аспірантуру Інституту кібернетики. Я впевнена, що дівчині пройти такий шлях було нелегко, бо навіть сьогодні я, навчаючись у фізико-математичному ліцеї, інколи відчуваю на власній шкірі, що хлопці-однокласники дошкуляють дівчатам. 

Чому ж так мало інформації про Ольгу Леонідівну, адже перелік її здобутків неабиякий? Стаття у Вікіпедії та некролог від колег. Жодних інтерв’ю, прес-конференцій і, тим паче, згадок про її особисте життя. Можу тільки припустити, що ця жінка цілком віддавалася титанічній роботі й не мала часу на хвилини слави, була скромною, доброю та виваженою особистістю. Недарма студенти Києво-Могилянської академії називали її лагідно: «наша бабуся». 

Мало хто знає, що Ольга Леонідівна брала участь у розробці багатьох програм національного рівня таких, як: побудова інформаційного суспільства в Україні, створення електронного підпису, хмарні обчислення, розробка суперкомп’ютера СКІТ. Академік М. М. Глибовець стверджував, що, незважаючи на свою зайнятість, Ольга Перевозчикова завжди знаходила час для справ на благо України. Тільки уявіть: підготувати 17 кандидатів наук, стати автором понад 280 публікацій (зокрема 6 монографій, 7 підручників)! Особливої уваги заслуговує «Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування», що містить понад 14 тисяч ІТ-термінів.

То як довго ми будемо заручниками стереотипів? Чи може наука бути прив’язана до статі? На жаль, гендерні стереотипи в науковому середовищі існують, але, на щастя, є жінки, які стають супергероїнями свого часу та надихають інших дівчат рухатися per aspera ad astra. Такі, як Ольга Леонідівна Перевозчикова,  дивують, змінюють світ, а головне – спростовують міф, що наука – це винятково чоловіча справа.

Поділитися з друзями