Обіймаю тебе, моя Україно,
І схиляю до тебе свої вуста.
Ти моя стоголоса пташино!..
А війна, ніби морок, прийшла.
Сльози матері ллються на жито,
І стискають востаннє руки брати.
Але як нам тебе відпустити,
якщо в кожному з нас живеш ти?!
Обіймаю тебе, моя Україно,
І схиляю до тебе свої вуста.
Ти моя стоголоса пташино!..
А війна, ніби морок, прийшла.
Сльози матері ллються на жито,
І стискають востаннє руки брати.
Але як нам тебе відпустити,
якщо в кожному з нас живеш ти?!