
Колезі до ювілею
Жовтим килимом печальним
Стелить осінь оксамити,
Запліта березам коси
В шовк дощами перемиті.
Зносить осінь до комори
Літ врожай і дати круглі,
Сипле срібним павутинням
І збира до столу друзів.
Хай непрохана росинка
Упаде додолу кволо…
За плечима весен просинь
І така життєва школа!
Хай дощами, хай вітрами
Вашу осінь перемито,
Не журіться, не сумуйте:
Це не осінь!
Це ще літо!
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.