Кожного року восени, готуючись до холодів, дерева скидають своє ошатне вбрання, тим самим надаючи письменникам та художникам натхнення. Проте ви впевнені, що опале листя не шкодить нікому? Сьогодні ми поговоримо про цю проблему та її вирішення, проведемо соціальне опитування та дізнаємося, що думають про це полтавці.

Люди звикли до опалого листя й не бачать у ньому жодної проблеми. Зазвичай спалюють його, адже у них «немає часу» на збереження природи та суспільства. Головна дилема в тому, що переважна більшість не знає всієї шкоди, якої завдає спалювання опалого листя. 

Учені дослідили цю проблему. Вони зазначили, що при згорянні однієї тонни листя в повітря потрапляє понад 30 кілограмів чадного газу, який легко зв’язується з гемоглобіном крові й починає блокувати доставку кисню до тканин організму. Збирається пил, а в повітря потрапляють окиси азоту, важкі метали й низка канцерогенних сполук. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, здатний викликати висипання на шкірі, бронхіт та навіть рак. Окрім того, з димом повітря забруднюють діоксини – одні з найотруйніших речовин.

 Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, і це суттєво посилює забруднення атмосфери. Наприклад, до вогнища нерідко потрапляють такі матеріали, як ДВП, ДСП, фанера. Вони містять формальдегідні смоли. До того ж, вони можуть бути пофарбовані олійною фарбою, що містить свинець.

Наслідки цього є жахливими, оскільки в людини, яка вдихає таке повітря, знижується імунітет, посилюються хронічні й серцево-судинні захворювання. Особливо страждають люди з астмою та алергією, які хворіють на бронхіт, риніт чи тонзиліт.

Питання щодо проблеми опалого листя обговорюють у багатьох країнах світу. Деякі вже знайшли вирішення й міркують над удосконаленням утилізації. Україна не на останньому місці, і сьогодні ми можемо пишатися нашими земляками за розробки в цій сфері. Але спочатку поговоримо про те, як інші спробували вирішити цю проблему.

Справді успішною країною в питанні переробки сміття можна вважати Швецію. На сьогоднішній день вона не лише переробляє більш ніж 99% своїх відходів, а ще й імпортує майже 700 тисяч тонн сміття з інших країн. Пріоритетом виступає не утилізація сміття, а його переробка. Шведські домогосподарства розділяють газети, пластик, метал, скло, електричні прилади, лампочки й батарейки. Крім того, шведи окремо викидають харчові відходи, листя та траву для переробки на вживання повторно або на використання в якості добрива.

Ще одним лідером серед утилізації та переробки сміття вважається Швейцарія. Саме тут у 2000 році були заборонені сміттєві полігони, тому сьогодні більш як половина всього сміття йде на переробку. Швейцарці зобов’язані сортувати його. Відмовитися можна, але це коштуватиме грошей. Наприклад, викинути п’ять кілограмів несортованого сміття коштують близько 3 франків (90 гривень). На кожен кульок зі сміттям наклеюється марка, що засвідчує сплату податку. Тих, хто нехтує правилами, штрафують.

Доволі серйозно до проблеми утилізації відходів підійшли й у Бельгії. У Брюсселі встановили 160 громадських компостерів. Туди люди приносять органічні відходи з дому, які пересипаються відходами з територій довкола: листям, травою. Далі готовий компост використовується на прибудинкових територіях, а мешканці можуть його застосовувати в домашніх господарствах, наприклад, для підживлення кімнатних рослин.

Львів’яни, переймаючи досвід Брюсселя, встановили декілька контейнерів для компостування органічних відходів. Вони розраховані на компостування зелених садових відходів та кухонних решток від мешканців міста. А в Сумах працює громадська організація «Нове життя старого листя», яка переробляє опале листя на добриво. Його збирають і за допомогою хробаків перетворюють на біогумус, яким потім удобрюють клумби. В інших містах знайшли не надто прогресивні та все ж гарні рішення. Мешканці Миколаєва, наприклад, облаштували окремий майданчик для утилізації опалого листя й вивозять його туди.

Гучною сенсацією порадував нас студент із Закарпаття – Валентин Фречка. Він робить з опалого листя папір для екопакетів. За свої досягнення винахідник вже отримав дві золоті медалі на міжнародних конкурсах. А в Житомирі вже працює фабрика, яка виготовляє за цією технологією картон, пакувальний папір та конверти.

Дізнавшись про те, як на сьогоднішній день вирішують проблему переробки сміття, в особливості листя, я вирішила поцікавитися думкою полтавців: провела опитування: ”Як, на вашу думку, треба утилізувати опале листя восени” та чотирма варіантами відповіді: спалювати, компостувати, переробляти на папір або інший метод. 

Зізнаюся, що результати виявилися значно кращими, ніж я думала. Із 100 опитуваних людей 22 обрали перший варіант, тобто спалювати; 37 – компостувати. Варіант переробляти на папір обрали найбільше людей – 41. Про цей спосіб знають, тому й обрали цей метод утилізації як найцікавіший. Лише одна людина запропонувала власний спосіб: переробляти листя на тверде паливо. Досить цікаво, чи не так?

Що ж, думаю всі розуміють, що опале листя краще не палити, а компостувати. Так вже роблять у прогресивних країнах Європи й подекуди в Україні. Листя перегниває й утворюються речовини, необхідні для розвитку рослин. Необхідність сортування сміття очевидна, а користь від компосту беззаперечна. Пам’ятайте: навіть невелике вогнище на городі може стати трагедією для людини й екологічною катастрофою для природи. Тож подумайте, перш ніж зробити! Бережіть себе та природу.

Поділитися з друзями