Повсякчас помічаю, як кожен охочий готовий пограти на струнах моєї душі. Торкаючись по черзі кожної, люди змінюють моє буття з частотою коливань хорди… І навіть не помічають…
Ти навіть не уявляєш, скільки нот зможу передати при першій же спробі торкнутися моєї душі. Я – жива арфа поміж сірої маси буднів. Кожен акорд заповнений мною, моїм сприйняттям довкілля.
Не намагайся зрозуміти: навряд чи в тебе це вийде. Ти, на щастя, не той, хто має змогу зіграти на останній струні моєї арфи. Не той… Шукай удачі деінде, юний музиканте!

Поділитися з друзями