Вічні істини (Діалог мами й донечки)
Мама:
У юність – пізно, а у старість – рано.
На перепутті поїзд мій стоїть.
Донечка:
З твоїм експресом не змагатись, мамо,
Мені здається, без зупинок мчить.
Приспів:
Серед буденних клопотів й незгоди,
Серед розчарувань і обмов
Тебе зігріють, донечко, в негоду,
Моя підтримка і любов.
Тебе зігріють, мамочко, в негоду,
Моя підтримка і любов.
Мама:
Життя – солодка мить і неповторна –
Торкне струну акордами століть.
Донечка:
А я у тебе вчуся, моя мамо,
У цьому непростому світі жить.
Приспів.
Донечка:
Ступаю в юність кроком несміливим.
Скажи мені, яке воно життя.
Мама:
Минає все, усе на світ тлінне,
Та вічні тільки мати і дитя.
Приспів:
Серед буденних клопотів й незгоди,
Серед розчарувань і обмов
Мене зігріють, донечко, в негоду,
Твоя підтримка і любов.
Мене зігріють, мамочко, в негоду,
Твоя підтримка і любов.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.