Згорають світанки в останніх хвилинах чекання,
Ніч трепетно тане у леті планети на схід.
Знов бачу тебе, мою мрію, моє закохання.
Вдивляюсь пильніше у твій ще тепліючий слід.

Чекаю побачень, мов пісні нової чи казки,
До тебе несу всі тривоги свої і жалі.
Я гину щовечора, гину без мужньої ласки…
Але я народжуюсь знову з тобою у кожному дні.

Тетяна Балагура

Поділитися з друзями