Я народився, коли на комп’ютері ще був Windows XP. Батьки кажуть, що мої перші слова були такими: «Мамо, де пробіл?». 

У 3 роки навчився включати планшет швидше, ніж мама знаходить ключі. У 5 років пройшов гру, де треба було клікати на квіточки. 

Перший клас став для мене відкриттям: виявилося, що життя — це не гра, бо тут немає кнопки «зберегтися». 

У 3 класі я зрозумів: математика — це той самий «Тетріс», тільки без музики й із числами. 

Тепер я в 6 класі. Навчився грати однією рукою, а другою робити вигляд, що пишу. 

Отже, життя — це гра, тільки без чітів і з одним життям.  

Поділитися з друзями