Нарешті закінчення шостого класу. Усі підсумкові роботи написані, крім однієї. І та одна найважча – з ... з… історії! Ми боялися не стільки предмету, скільки нашу вчительку – Марію Олегівну Картоплину. Від цього прізвища всі заходилися сміхом і пробуджували сплячий вулкан, який розливався гарячою лавою. 

Учора ввечері я поробив усі завдання, але сидів та вчив дванадцять параграфів про історію Давнього Риму. Ой чого ж там тільки не було… І їхні тактики, і перемоги, і способи правління якогось сенату, і республіки там були, майже як у «Зоряних війнах». Не вистачало тільки джедаїв і армії клонів. Але це все компенсували видатні полководці – салати “Цезарі”. Мммм… аж слинка тече.  

Від такої цікавої й корисної інформації мій мозок переповнився й вимкнувся, а коли ввімкнувся, то біля мене стояла мама й будила. А про ту історію я навіть і не згадав. 

Минуло шість уроків. Ми, втомлені, граємо в “Бравл Старс” на перерві. Аж тут прибігає мій найкращий друг Матвій, який теж є фанатом «Зоряних війн». 

– Тривога! Армія дроїдів та Торгівельна федерація оголосили війну! 

– Що, хай тобі грець, сталося? – питаю. 

– Не грець, а Цезарі!  

– Історія!!! Як я міг забути! – розчаровано шепочу. – Наша остання надія – ШІ! 

– І не тільки! – гордо сказав Матвій. – Я підготував шпаргалки! 

Ми обидва були відмінниками й не хотіли, щоб історія все зіпсувала.  

Раптом Арсен, який стояв на вході до нашого класу, закричав: 

– Бульба на підході,усі на місця! 

Ми, дякувати Богу, підготували все. Аж ось чути уроки, які наближалися… Від жаху ми сховали всі шпаргалки, але розуміли, що це кінець. 

– Діти, добрий день! Ви готові до написання підсумкової? – поцікавилася вчителька ніби з посмішкою. – Починаймо!  

Хтось поворухнувся й зашелестів шпорами. 

– Не ризикуйте списувати! Дзуськи! Ви, що не могли вивчити??? 

Від цих слів мій мозок знову вимкнувся, а коли ввімкнувся, то біля мене стояла мама й будила. 

Так була підсумкова, чи це мені наснилося? 

 

Поділитися з друзями