Коли ти виходиш у сніжну країну,
На похваті взявши рукавички і шарф,
Стаєш ти на сніжне свічадо,
І тихі, крихкі твої кроки
На білих вітрилах віхоли.
І одна із тендітних сніжинок
Падає на замріяну сосну.
Ти йдеш у країну ту сніжну
Замріяним манівцем.

Поділитися з друзями