Темний зимовий вечір… Ти зовсім стомлена після напруженого робочого дня сидиш самотня у кав‘ярні. Філіжанка міцної кави так манить ароматом ванілі та різдвяного печива. Твій погляд прикутий лише до одного вікна: ніби чекаєш на когось із нетерпінням, та бачиш лише казкові візерунки з мільйонів дрібнесеньких сніжинок і краплинок. І здається, що вже ніякого дива не станеться… Чи може…Година, дві… Щось постійно тримає тебе залишитися.

На годиннику вже шоста – і раптом чоловік у засніженому пальто відчиняє двері.

Так, це був він: той, на кого ти могла чекати цілу вічність… Подивилася в його блакитні, як море, очі – і подих завмер на кілька секунд. Це була найщасливіша мить твого життя. У серці спалахнув палкий вогонь, в очах загорілися іскри, а на обличчі засіяла усмішка. Ти не вірила в диво, але без надії сподівалася!

Мрій, кохай, радій життю, бо кожна мить безцінна! І тільки ти є творцем власного щастя!

Поділитися з друзями