Пташко, я тебе чую! Твій спів за вікном щоранку, котрий нагадує, що новий день розпочався. Ти не говориш людською мовою, але в щебеті чую надію. Її даруєш своїм казковим співом. Це надія на світле майбутнє, де шугатимеш під мирним небом із новою неперевершеною мелодією.  

  Дерево, я тебе чую! Чую шурхіт твого листя. А поміж нього – мудрість. Ти ростеш тут вже багато років, бачило різних людей та епох. Твої корені зберігають історію, яку бережеш ретельно. Нагадуєш про плин часу. Даєш зрозуміти, що, нехтуючи минулим, неможливо побудувати майбутнє.  

  Подруго, я тебе чую! Чую твій щирий сміх, навіть якщо він зовсім тихий. Чую слова підтримки, які щодень потрібніші. Наші довгі розмови в будь-яку годину й швидке привітання в ліцейному коридорі. Чую кожне слово, а в ньому – щирість та розуміння. У майбутньому бачу тебе поруч. Прагну крокувати дорогою життя пліч-о-пліч з тобою. Нехай наші теплі задушевні розмови лунають ще й через багато років. 

  Учителько, я Вас чую! Ви говорите не лише про терміни та формули, а й учите нас думати, аналізувати, шукати власні відповіді та не боятися помилок. Ви готуєте нас до дорослого життя, допомагаєте розкрити таланти та використовувати їх у майбутньому. Я чую Ваші поради та застереження, прислухаюся до них. Заберу їх у майбутнє! 

  Мамо, я тебе чую! Чую безмежну любов та турботу, навіть якщо свариш. Відчуваю, як хвилюєшся за мене та брата. Твої слова зігрівають душу незважаючи на те, що ти зараз далеко. Ти даруєш тепло навіть через дзвінки та sms. Чую тебе в щирих обіймах, сніданках, приготовлених з любов’ю, недоспаних ночах. Ти – мій янгол-охоронець. Допомагаєш творити власне успішне майбутнє, оберігаєш та захищаєш. Дякую тобі за це! 

  Тату, я тебе чую! На жаль, голос твій лунає нечасто, оскільки ти зараз на фронті захищаєш Україну. Але коли приїжджаєш, твій погляд та обійми говорять голосніше за будь-які слова. Ти – моя опора, людина, на яку завжди можу покластися. Мрію, щоб у майбутньому чула тебе поруч. Крокуємо до нього щодня! А зараз ти в моєму серці.  

  Україно, я тебе чую! Чую страждання, зойки, плачі, голосіння… Ворог безжально нищить все на своїм шляху, а ти тримаєшся! Чую молитви матерів, плачі вдов, тихі бажання дітей перед сном про зустріч із батьком. 

Чую серцем, що душі всіх кричать про єдине – про мир на рідній землі, про дні й ночі без тривог, про навчання не в сховищах чи підвалах, про тихі вечері між найдорожчими… Чую світ… Якби й він нас почув… 

Стою на порозі життя й мрію майбутнє збудувати щасливе. У ньому війни бути не може!!! Переконана! Бо чую серцем! 

Поділитися з друзями