Усі ми чогось прагнемо, і мета в нас різна. Усе життя чекаємо щастя, а не живемо теперішнім. Ми шукаємо скарб, але не бачимо його поряд. Весь наш час витрачаємо на ілюзії, не звертаючи уваги на навколишнє. 

У кожного різне поняття про скарб. І перша наша асоціація – матеріальні статки. Заради них ми готові працювати днями й ночами, нехтувати здоров’ям і життям. Проте, чи є товстий гаманець тим скарбом? Чи все, чого ми прагнемо, – це становище в суспільстві?

Не варто говорити про духовні цінності з шкільних письмових робіт. Вони – це бездушні слова, безликі літери на розкресленому папері, написані за вимогою вчительки. 

Скарб – це мрія, а мрія – це  поштовх іти вперед, не опускати руки, тримати свій внутрішній стрижень. То не просто уява, то наш сенс буття. 

І якщо ти не мрієш, то не живеш, а лише існуєш. Якщо відмовляєшся від скарбу мрії, то перевір, чи є в тебе пульс…

Поділитися з друзями