Час перед Новим Роком віє сумом і пахне семестровими іспитами. Він густий і до нудоти солодкий. Власне, час робити те, про що навряд чи захочеш згадати. Час битися снігом, сушити джинси на батареї й купувати мандарини по акції. Час їхати тролейбусом до «кінцевої», засинати в кафе, говорити про вартість квартир і про зорі, горлати пісні, палити бенгальські вогні й запивати безалкогольний глінтвейн чаєм. І, можливо, вже давно випав сніг, можливо, для вас уже тиждень, як почалася зима… Можливо…  А в серці ще лишилося літо.

Поділитися з друзями