
Зима (новорічний каламбур)
Тихо-тихо
Зима до нас підходить,
Ніжно-ніжно
Вона до нас говорить.
Та відчуття, що
Осінь не проходить,
А зимові пісні
Ще досі не доходять.
Де сніг? Де мороз?
Нам потрібен купорос?
На білий сніг він так походить
Та має запах, котрий не проходить.
Майже Новий рік –
Та свято в хату не заходить .
Так-тік, так-тік –
годинники коробить.
Та от що каже мені мати:
«Ми зумієм і без снігу погуляти».
Враз став настрій бойовим,
А розчарування – тіньовим.
Ялинка вже красуня,
Подарунки всім несу я.
Олів’є – наш капітан,
Його робити – мій талан,
Салат, «шуба» – знову він.
Ой, а вже лунає дзвін!
Ну, тоді до побачення!
Чому ? Тлумачення?
Просто я вже за столом,
Напишу колись притьмом…
Коментарі до публікації: "Зима (новорічний каламбур)