На жаль, новорічні свята вже в потязі до Лапландії. Хоча я їх і провела до вагону, вони не взяли мене з собою в мандрівку, сказавши, що я повинна чекати на них тут, щоб жодна ялинка не зів’яла, жодна новорічна прикраса не розбилася. Я вже навіть почала відчувати себе справжнім супергероєм, котрий врятує місто, та уявляти все в кольорах. Але потяг рушив, і повернеться до нашого міста 19 грудня на День святого Миколая наступного року. Та я не хвилююся, бо вирішила напередодні Нового року замовити квиток до Лапландії. І цього разу вже не відпущу новорічні свята так швидко, а буду з ними до кінця зими. 

Ну, добре, давайте спробуємо телепортуватися до моєї оселі й відчути післясмак свята Нового року.

Усе прикрашене. Усе гарне. Досі запах мандаринок наповнює квартиру, а ялинка, ніби повна надії, що її не складуть і не заховають у комору, стоїть непорушно. Неначе граючи в хованки, вона трішки сховалася за шафою.

А ось підійдемо до святкового столу. Виявилося, усе, що бачимо – це лиш цукерка, котра залишилася після Святвечора та трішки салату «Олів’є» в холодильнику. Тож, як ви вже зрозуміли, битва новорічних страв та нашого апетиту була важкою, і на цей раз ми гарно впоралися. Жодна страва не зіпсувалося. А за салат не турбуйтеся. Незабаром, тобто в обід, його вже не буде…

Хоча вже скінчилися новорічні свята, післясмак залишився. Хай він буде солодким та лишиться в наших спогадах надовго.

Поділитися з друзями