На минулому тижні, відчинивши віконце, відчула: мене починає ніби видувати з кімнати. Я мала розкішну вогняну сукню. Кружляла, кружляла та навколо все фарбою обливала. Трохи туману на ранковий й уже барвистий ліс розливала. 

Перехожі дивувалися диву, що відбувалося навколо. На деревах залишалося все менше старих листочків, а вітер, як прозора ковдра, ніжно обіймав самотні дерева. Віниловий диск обертається в програвачі –  ніжна й осіння музика охоплює потроху весь світ. Мої очі різко розплющуються, адже пісня звучить надто гучно … і…

Виявилося, що це всього лиш будильник… А мій казковий сон ось так різко закінчився.

Поділитися з друзями