Біле простирадло накрило все місто. Скрізь неймовірна краса… Так, саме зараз до нас завітала зима-чарівниця. Дивлюся на білосніжну сметану під своїми ногами – й увесь світ перевертається. Ні, зараз якраз не через магію зими, я просто впала. 

– Боже як же чудово! – вигукую й мимоволі роблю сніжного янгола, як у дитинстві. На моє обличчя падають величезні мухи – сніжинки. Як мала, висовую язика й ловлю їх. Такої радості не було давно! Ще з дитсадка обожнюю лежати на снігу й мріяти. Ось і зараз так!

Усе, я більше не Маруся! Я – Снігова Королева! Чи сніговик? Не важливо! Але які ж дива творить зима!

Поділитися з друзями