Багато хто вважає  “друзями” звичайних приятелів. Тих, хто сидить з нами за однією партою, відвідує той же гурток, або людину, з якою знайомі кілька днів. Для мене  друг – людина, яка показала себе в дії, а не на словах. 

Також друзями найчастіше вважаються ті, з ким товаришуємо з дитинства. Вони, як ніхто інший, знають та розуміють нас, бо разом   пережито багато моментів як поганих, так і хороших. 

У мене є така подруга – Аліса. Ми друзі змалку. І сьогодні добре спілкуємося. Я щаслива, що десять років тому ми познайомилися.

Насправді, багато друзів з’являється в школі. Під час навчання однокласники спілкуються, мають спільні теми, інтереси, які поєднують. Так само після табору чи відпочинку біля моря. У мене теж є такі товариші.

З часом дружба стає частиною життя й ми не можемо уявити себе без неї. Аристотель казав: “Дружба – найнеобхідніше для життя, адже ніхто не воліє жити без друзів, навіть якби він мав усі інші багатства”. Далі він додав:  “Дружба не тільки неоціненна, а й прекрасна. Ми уславлюємо того, хто любить своїх друзів, мати багато друзів – це чудово, а деяким навіть здається, що бути хорошою людиною й другом – це одне й те ж”. 

Як на мене, справжня дружба – рідкісне явище, тому варто берегти її як зіницю ока!

Поділитися з друзями