Щоранку, коли я збираюся до школи, мама наголошує на тому, аби я зачиняв на ключ двоє дверей, а не лише одні, як я зазвичай роблю поспіхом. Здавалося б, що такого може трапитися, аби так перейматися безпекою? «Марні переживання!» — думав я до того моменту, коли почув історію своєї тітки.

Сестра мого тата завжди нехтувала тим, що може вберегти себе від зловмисників кількома поворотами ключа, що, насправді, займає 5 секунд. Вона не зважала на перестороги свого чоловіка, та одного разу, повернувшись додому, виявила безлад у помешканні й відсутність золотих прикрас, а також коштів. Подружжя важко пережило цю ситуацію, передусім через втрату матеріальних цінностей, які чоловік з дружиною разом наживали багато років. 

Це був урок для нас усіх: тих, кого спіткало нещастя, і тих, хто почув цю історію про горе моєї родички. Краще вчитися на чужих помилках, аніж перечіпатися, іноді боляче падаючи, через власні хиби.

Поділитися з друзями