Дочекався наш край золотої осені. Це найчарівніша пора жовто-червоних заграв. Як приємно чути шурхіт опалих листків під ногами. Вони безупинно в загадковому танці кружляють над похиленими головами людей, над машинами, що мчать мокрими вулицями, застеляючи строкатим килимом сіру буденність. Раптовий порив вітру підхоплює, жбурляє їх, закручуючи в повітрі золотий вихор. Щодень холоднішає. Усе сірішими стають дерева, змиває дощик осінні барви. Скоро зима… 

Поділитися з друзями