
Хоку
Літо…
Сонця промені,
Розлиті фарби літа,
Запах пряних трав.
Літо у розпалі…
Зоряний шлях мерехтить.
Я не самотній.
Літо в розпалі…
Бризки в променях сонця —
Діти і фонтан!
Парус біліє.
Море б’ється об скелі.
Літо, прощавай…
Осінь…
Осінь підкралася.
Жовтіє в саду листя.
А троянди цвітуть.
Сни…
Місяць у тумані
Шукає шлях до Сонця…
Земля бачить сни.
Дощ…
Дощ — маленький бог —
Допоможе глянути
У глибину душі…
Задум…
Нескінченна мить:
Народження та кінець.
Цей задум не наш!
Мама…
Душу зігріла
Сердечність минулого.
Згадаймо маму.
Хоку…
Мало сказати.
Незліченно вмістити .
Ось таке хоку.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.