На мою думку, кожна принесена на цей світ людина народжується унікальною. Коли ми починали свій шлях у цьому світі, уже були особливими: мали свої ідеї, таланти, здібності, інтереси. Але часто, коли виростаємо, зазнаємо впливу оточуючих нас людей та суспільства.Тому, так чи інакше, вони змінюють нашу внутрішню сутність.

Ідеали, стандарти, очікування — усе це намагається змінити нас та зробити маріонетками. Занурюючись у струмінь стереотипів та чужих думок, які перекривають наше істинне «Я», починаємо копіювати, наслідувати, втрачаючи себе по шматочку. Чи не прекрасніше бути оригінальним?

Можна зробити висновки, що бути оригіналом — це плисти проти течії, утвердитися у власних ідеях та переконаннях. Краще зосередитися на розвитку власної унікальності, ніж витрачати зайву енергію на спроби вписатися в рамки та шаблони інших. Яскравим прикладом цього можуть слугувати слова В. Симоненка: «Ми не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних». Поет хотів донести, що кожен може виділятися, а не зливатися з оточенням. Ми маємо право бути самими собою, зробити вибір і не стати копією.

Кожен з нас може залишити незабутній слід власними справами, рішеннями, досягненнями, якщо реалізує власні мрії й не дозволить іншим вирішувати за нього.

Григорій Сковорода говорив: «Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця», бо саме воно надає сенс життю й дарує нам здатність бачити красу у світі. Для нас серце — це ядро, без якого не знайдемо світла в собі, не станемо оригіналами. Слухай лише своє серце та не помри копією!

Поділитися з друзями