Вікна всі навстіж. Нащо зачинятися?
Розбудить мене трель дзвінка солов’я.
Бажаю я безліч разів прокидатися
В ту мить, коли вранці засяє зоря.

Промінчиком ніжним пливе по туману,
Ковзає по хвої соснових гілок,
І пахне навколо солодким дурманом:
Смолистий полин, яблуневий медок.

І свіжістю сонячний ранок кружляє,
Квітковим пилком, ароматом хлібів,
І запахом трав, що скошені зрання,
Росою джерельною дивних ланів.

А ранок гукає, а ранок згоряє,
І в серці моєму любов повсякчас,
І сонце в майбутнє нас закликає:
— День новий народився! Живіть! Уже час!

Поділитися з друзями