І все-таки весна – найкраща пора року. Навесні природа оживає, розквітають квіти, зав’язуються бруньки, ніжно розкриваються барвисті листочки.

Одного разу тато запросив мене на рибалку. Ми приїхали на чудову галявинку, де співали пташки, шумів водоспад, а ніс вловлював аромат шашлику. Коли почали діставати всі необхідні речі, раптом помітили, що в нас немає наживки. Але тато не розчарувався й сказав, що немає нічого красивішого на світі, ніж весняна лісова галявина.

Упродовж усього дня ми збирали гриби, купалися в річці, насолоджувалися теплими променями сонця, хвойним ароматом та пухнастими кульбабками, які так і просили подмухати на них. Увечері  розпалили велике багаття, яке запахами п’янило голову. Звірям теж було не байдуже: за десять хвилин до нас примчала білочка. Я тихенько взяв із кишені декілька бабусиних горішків і нагодував красиве створіння природи.

Коли багаття догоріло, ми встановили палатку й мирно лягли спати. Це був найяскравіший день у моєму житті!

І все-таки весна – найкраща пора року.

Поділитися з друзями