«Пісня емігранта»
Рідний мій, затишний дім!
Так чудово й гарно в нім.
Проте колись настане час прощання.
Наповнять душу спомини й зітхання…
Горить у вікнах горобина,
І красно вбралася Вкраїна.
Ніби око, в лісі синіє озерце —
Очі Батьківщини, що полонять серце.
Зеленіє десь ялинка,
Відпливає вдаль хмаринка.
Від теплих спогадів тікаю,
Чи повернуся — вже не знаю…
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.