Анна Дмитренко

Ти засинаєш під ранок, а прокидаєшся по обіді від дзвінка у двері – подруга хвилювалася, де ти. Звичайно, адже на телефонні запити не відповідаєш. Хоча офлайн – учорашня розкіш. Сьогодні – це читання художніх книжок. Таких, знаєте, у подертих ...

Час перед Новим Роком віє сумом і пахне семестровими іспитами. Він густий і до нудоти солодкий. Власне, час робити те, про що навряд чи захочеш згадати. Час битися снігом, сушити джинси на батареї й купувати мандарини по акції. Час їхати тролейбусом ...

Падає спокійний сірий дощ і ксилофоном відбивається на бруківці вулиці Соборності. Тихо ступаю слизькими каменями в мокрих «тімберлендах» і мляво розчиняюся за стіною холодної ранкової зливи.

Кілька днів тому голосний і метушливий куточок Полтави ...

Пославши в кофр фотокамеру й пару змінних об’єктивів, він майже готовий. Тепер лишиться тільки знайти точку відліку, фундамент, на якому фотограф налаштує кольоровий баланс своєї роботи.

Скоро він дістане нейтральну білу карту й наведе на неї ...

Ажурними сніжинками зима відраховує останні дні року. Довгими морозними ночами відчайдушно засипає землю снігом. Нещадними завірюхами зганяє холодні сонні тумани між високих гір і лягає на густі соснові ліси. Крізь колючі віти ледь-ледь ...

Затишно. Вітер розвіює в повітрі ледь чутний аромат степового полину й, змішуючи його з туманом, заносить до нірки бабака. Тихо. Можна почути, як між травою перешіптуються сонні мурахи. З-за горизонту сходить сонце, але за туманом його не видно. Не ...

Вона прийшла з подихом надії тоді, коли її ніхто не чекав, ще ніжною та молодою. Вона прилетіла на крилах тривожного вітру й лягла на холодній траві. Вона з’явилася зранку, коли між туманом уже мимоволі починало світати. Її ще молодий і прозорий ...

Сьогодні я розплющив очі й побачив навкруги білі густі хмари. Не пам'ятаю, що було до того. Не пам'ятаю, хто я… Лише розумію, що сьогодні станеться щось важливе, незабутнє, яке не передати словами… А зараз відчуваю тільки холод. Він тримає мене й не ...