Твори з тегом: думки

Дні крокують у вічність, але кава зранку не стає смачнішою. Може, спросоння вже вкотре плутаю цукор із сіллю? Розчинене навстіж вікно утворює портал між моїм заплямованим світом та сірим буттям механічного міста, а голуби щодня приносять усе нові ...

Коли Доля поставить вибір між життям і смертю на терези, коли секунди розчиняться між золотом дня й мороком ночі, коли серце застигне в очікуванні наступного удару (який може зовсім не відбутися...), лише тоді кожен з нас, без винятку, неодмінно ...

Чому нам не можна робити те , що подобається, що любимо? Чому життя вказує нам в іншу сторону? Через сувору реальність, не хочеться дорослішати, але без цього не обійтися. Усе одно рано чи пізно приймемо правду: доросле життя – не лише свобода та ...

Що таке бути європейцем? Відчувати щось нове й крокувати далі крізь труднощі та перешкоди, які насправді прозорі та легкі для підйому. Одним змахом руки відсувати їх із дороги й радісно йти далі.   

Ось простяглася вузька вуличка. Колоритні ...

На годиннику отруйним зеленим кольором висвічується перша година ночі…

Зорі яскравими діамантами розсипалися на чорній підлозі, тільки повний місяць лежить на місці. Закутавшись у теплу ковдру, хтось намагається згадати мету свого існування серед ...

Тут можна писати про вічний круговорот: шум від крапель дощу, які падають на асфальт, розбиваються на тисячі дрібних мікроелементів. На вулиці жодної живої душі, лише сторож на стоянці: сидить собі в кімнатці й дивиться у безглузду коробку: ...

Де ваше щастя? Не знаю, але воно є! Десь посередині моря його можна знайти, але важко дістатися. Потрібно подолати морські шторми, врятуватися від чудовиська, яке лежить на дні - тільки тебе й чекає.

Але наше життя як фільм: яким він буде – ...

Ти мене ще не знаєш. Але я тебе бачила, повір! Чуєш?.. Ти блукав лабіринтами життя в пошуках чарівної Осені. Це ж вона налила тобі келих червоного напівсолодкого й тихо просила перерізати почорнілу стрічку болю навпіл, віддати частину гіркої ...

Чи не кожен із нас знайомий із тонким смаком Мистецтва, наповненим солодкою карамеллю, кардамоном та чилі. Хтось малював сніговичків у дитячому садочку, інші співали пісень у шкільному хорі, дехто танцював в ансамблі будинку позашкільного дозвілля. ...

За допомогою одного простого руху в пам'яті надовго застигають моменти насолоди. Легкий дотик до кнопки – й альбом наших спогадів стає більшим. Але камера передає лише частинку життя, усе інше залишається по той бік лінзи. Ми створюємо свій світ. ...

Двадцять перше століття - мертве покоління. Сумні діти зі щасливими масками на обличчі. Ми всі залежні від Інтернету, думки оточуючих та кави для підзарядки. Нам не потрібно для щастя нічого більше за продану без паспорта пляшку та позначку 4G на ...

У кожного з нас всередині є свій раб та власник. Вони часто проявляються, коли ми примушуємо себе робити щось, чого не хочемо. І, на мою думку, побороти їх можна єдиним способом. Мотивувати себе до певного виду діяльності або обирати й робити лише ...

Нам часто доводиться пристосовуватися в суспільстві, бо в кожному колективі є лідери і люди, які підкоряються їм, намагаються догодити. Саме в таких умовах формується й характер, якому властиві якості раба. Тому для того, щоб не бути рабом і не ...

Усе минає… Дитячі «рани» на колінах загоюються, а спогади про веселого Мишка із сусіднього будинку та його двоколісну «Україну» залишаються чітким відбитком у пам'яті, затуманеній заліками й іспитами. Ну, а чим ще може бути забита голова людини, яка ...