Твори з тегом: щастя

Розмалюйте фарбами
ви своє життя.
Ніжності додайте,
щастя відчуття.
Хай рожевим будуть
мрії ваші й сни,
теплим покривалом
огорнуть думки.
Білим пір'ям небо
погляд обійма,
за пташиним клином
проситься душа.

Кожен із нас у житті є ткачем, який намагається виткати унікальне полотно своєї долі. Бо «щастя не знаходять, його створюють»(Ельгін Сафарлі).

Для мене жереб є великим пазлом, який складається з мільйонів маленьких деталей. Ось Ромео. Він усе ...

«Щастя – це не життя без турбот і печалей, це стан душі». Коли людина щаслива, вона бачить світ по-іншому. Песимісти стають оптимістами, починаючи вірити у світле майбутнє, намагаються продовжити цей стан, адже життя смугасте: якщо зараз біла смуга, ...

Затишно... Чашка кави в руці, улюблений серіал і найщасливіша мить, бо ти поруч із людиною, якій не байдужа, якій дорогі твої почуття й бажання. Час летить так швидко, що не встигаєш озирнутися, як вже закінчилася кава й минають останні хвилини ...

У чому ж проблема? У тому, що кращої можливості стати щасливим більше не буде… Коли, якщо не зараз? У нас завжди існуватимуть якісь нагальні проблеми, не так сказане слово, непогашений борг чи так і не розпочата розмова… Чи кожен усвідомлює, що ...

Який же цікавий дощ. Він несе в собі тисячі людських емоцій: радість, злість, смуток... Кожен, хто бачить, що насуваються дощові хмари, вкладає в них свій сенс, свої почуття. Комусь цей катаклізм зіпсував побачення, хтось зітхає, адже хотів в цей ...

Дзюркотить дощ, ритмічно відбиваючись від підвіконь та асфальту. У повітрі висить це приємне відчуття свободи й свіжості.

Ще крапає, але я в ґумових чоботях уже побігла у двір. Це так чудово –  стрибати по калюжах, ніби безтурботна дитина. І тобі ...

Мурчить тихенько щастя в серці так непомітно, бо любить тишу й спокій.

Там, десь між щастям і дивом, є й закохані очі, і недоспані ночі, і перше кохання, і розбите коліно, і двійка, і двадцятка. Там є все…

Так, серце не ґумове. Та скільки ж ...

Коли світ такий сірий і непривітний, коли плаче все навкруги, є одна маленька людина, яка хоче світла, яка зробить усе навпаки. У неї золотисті коси, відкрите серце й завжди щира усмішка. Вона ніколи не плаче, бо не вміє. Коли проходить повз ...

Місто вже прокинулося, сонно потягнулося до сонечка, а воно ласкаво полоскотало його.  Невдоволені люди човгали прохолодним асфальтом та бурмотіли під носа. Туман потроху зникав, залишаючи  неприємну сирість. Птахи розрізали своїми могутніми крилами ...