
Сигнал
Сигнал, наче електричний струм, долетів до мого схвильованого серця. Я почула заповітну мелодію, що манила до яскравих, різнобарвних прожекторів сцени.
Затуманило… Лише сліпуче світло летіло в щасливі очі, а моє мармурове тіло кружляло в дивних рухах, що плавно перетікали з одного в інший. Музика згасла… Запала тиша, а потім… Загули оплески, наче птахи, що відлітають із рідних гнізд. Серце, здавалося, вирветься на волю!
Від насолоди! Від краси! Від утоми…
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.