
«А де ж вона, сучасність? Вона в найголовнішому – в тобі»
Раніше не читали книжок про психологію, не вивчали поглиблено англійську з пелюшок, аби потім стати другим Стівом Джобсом, не плуталися в почуттях любові чи симпатії…
Запитайте сучасну дитину про популярні книги сьогодення? Можливо, у відповідь почуєте лише тяжке зітхання з присмаком неприязні до вас та ваших дивних запитань. Та, змінивши напрям розмови на популярні тренди у «ТікТок», співрозмовник залюбки назве найвідоміших представників цієї галузі та пожартує про новий факультет цієї мережі в університеті Михайла Поплавського.
Інші ж, повертаючись до 90-х років, заперечують зацікавленість у такому типі занять. Занурюючись у книжки, шукаючи істину життя, способи та методи поведінки людей. Роблять вони це заради своєї вигоди чи людства? Швидше, перше. Прикольно ж керувати людьми, які більше ніж як розблокувати власний смартфон нічого не вміють. А ведуть світ за собою не тільки персони з високим рівнем технічних навиків, а й психологічних.
Запропонувавши новенький ноутбук та показавши всі його можливості, ви в 90% випадків його не запакуєте у власний пакет з назвою фірми, який потім потрапить до рук покупця. А, нав’язавши знижку та купу різного мотлоху, який людина ніколи не використає, продавець залишить собі втричі більше грошей, бо психологія «знижка+подарунки» працює на відмінно.
То ж чи можна це назвати психологією сучасності? Добре, буду йменувати так тільки себе. Бо в мені є ця сучасність, є слово «прогрес». Я зазирну й до телефону, і в книжку. Поцікавлюся психологією та трендами соціальної мережі. Поведуся на спеціально створені знижки та куплю непотрібний мотлох. Та я людина. Прогресивна, цілеспрямована, що випробовує на собі як і сучасні, так і класичні методи.
То чи можна назвати мене відбитком сучасності? Тоді доведіть мені, що відбитки повторюються…
Коментарі до публікації: "«А де ж вона, сучасність? Вона в найголовнішому – в тобі»